Війна Росії проти України завдала збитків клімату на 32 млрд доларів — фахівчиня ГО «Екодія»

Збитки для клімату, спричинені війною Росії проти України, сягнули вже 32 млрд доларів. Такі результати показало дослідження групи західних експертів, що вивчають вплив війни на клімат і довкілля. Їхні обрахунки можуть стати додатковим аргументом у діалозі з міжнародною спільнотою, а також бути причиною стягнень з Росії після війни.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Анастасія Івашина, фахівчиня відділу клімату громадської організації «Екодія».

«Є спеціальна формула, яка називається «соціальна вартість вуглецю». Цю суму вирахували західні експерти, які працюють з цією темою й звернулися до нас із підтримкою цього дослідження. Якщо порахувати викиди парникових газів і перевести це у реальні кошти для суспільства, то виходить сума у 32 млрд доларів», — пояснює Івашина.

За її словами, у дослідженні йдеться конкретно про викиди й збитки, спричинені російською повномасштабною агресією. За формулою, 185 доларів припадають на кожну тонну вуглецю.

«Відповідно, якщо ми знаємо, що від певної індустрії чи через військову агресію відбуваються викиди парникових газів, які ми можемо обрахувати. До повномасштабного вторгнення в Україні таких обрахунків не було, але якщо взяти статистику по тому, які у нас викиди, то можна було б порахувати».

Фахівчиня розповідає, що дослідження показує ще одну сторону глобального негативного впливу російської агресії на світ. Це допоможе пояснювати міжнародній спільноті, в чому полягає провина РФ та яку відповідальність вона має понести.

«Ці прорахунки й розгляд питання впливу на клімат, а це вплив саме на клімат, а не просто на довкілля чи добробут людей, дозволяє піднімати тему збитків від війни і необхідності зупинити російську агресію на ще одному глобальному рівні, адже клімат не має кордонів.

Експерти й експертки, які працюють з цим дослідженням — це ініціатива з обрахунку парникових газів від війни, очолює її Леннард де Клерк, нідерландський вчений. Він говорить про це дослідження і у світових медіа, і на міжнародних заходах. Наприклад, воно буде презентоване не конференції з відновлення України у Берліні», — розповідає Івашина.

За її словами, така ініціатива працює від початку повномасштабного вторгнення, і зараз ми маємо четверту версію дослідження. Дедалі активніше аналізується питання, як вивести результати дослідження у правове поле.

«Поки що немає конкретної однозначної відповіді, як це зробити, але це все потрібно збирати, аналізувати й адвокатувати. Існують прецеденти, що, у разі негативного впливу на клімат, можуть бути певні юридичні процеси. Тому й ми сподіваємось, що ми зможемо висувати конкретні аргументи й вимоги та очікувати на відповідальність».