Протягом десяти років українці пройшли шлях від того, що 80-90 відсотків добре ставилися до Росії та не мали антиросійських настроїв, до усвідомлення, що Росія прийшла до України нищити та вбивати.
Про це в етері Громадського радіо виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.
За його словами, згідно із результатами опитування («Сприйняття українцями мети Росії у війні проти України»), більшість українців усвідомлюють, що війна Росії проти України є екзистенційною.
«Ми маємо достатньо рельєфну ситуацію, коли українці від заходу до сходу розуміють, що росіяни прийшли сюди вбивати і нищити. Симптоматично, що навіть на сході третина населення вірить, що Росія хоче здійснити фізичний геноцид більшості населення.
За 10 років ми пройшли період від ситуації, коли 80-90 відсотків українців добре ставилися до Росії і не володіли антиросійськими настроями, коли українці розуміють, що Росія тут для нищення нас всіх», — зазначив Грушецький.
Читайте також: Те, що тільки половина українців бачить погіршення є хорошим сигналом нашої стійкості — директор КМІС
Він зауважив, що виникнення антиросійських настроїв в Україні, зростання цих настроїв «треба пояснювати, скоріше, нашим західним партнерам, оскільки в Україні це розуміють, зокрема як відповідь на російську агресію».
«У нас майже 80 відсотків респондентів (78% — ред.) відповідають, що у них є хтось, хто загинув або поранений через російське вторгнення, хтось з друзів, знайомих, рідних; у більшості людей є хтось, хто проходить службу у Силах оборони. Це від заходу до сходу, і це є розуміння, що за це спричинила Росія.
Навіть перед вторгненням українці не любили Кремль і російську владу, але 80% добре ставилися до «простих росіян». Одразу після вторгнення вже 80 відсотків звинувачують і тих самих «простих росіян» у війні. Отже, для українців є Росія і росіяни, які принесли багато лиха тут і зараз», — поясни співрозмовник Громадського радіо.
Читайте також: Для більшості зрозуміло, що війна з Росією є екзистенційною — директор КМІС
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі