учасники Глобального саміту миру
15-16 червня у Швейцарії відбувся Глобальний саміт миру. У ньому взяли участь понад 90 країн, 57 з яких були представлені їх лідерами, а також вісім міжнародних організацій. Спільне комюніке підписали 80 держав та чотири організації. Не стали цього робити, зокрема, Таїланд, Індія, Мексика, ПАР, Бразилія та Об’єднані Арабські Емірати. Також на саміті не був присутній Китай.
Комюніке містить три основні пункти: ЗАЕС має працювати під контролем України та МАГАТЕ; має бути забезпечене вільне й безпечне торговельне судноплавство у Чорному та Азовському морях; усі полонені мають бути повернуті шляхом обміну, а також мають бути повернуті всі депортовані українські діти. Яке значення має саміт миру та які подальші кроки необхідно робити?
Про це в етері Громадського радіо розповів Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»:
«Те, що ми запустили цей формат, — і є ключовим результатом. Формула миру має бути цінна не одним самітом, а тим, що це формат, який постійно діє, що ці робочі групи почали працювати за своїми напрямками, що ми будемо розширювати їх коло і дійдемо до дев’яти, як планувалося. Те, що був відсутній Китай, що Індія відмовилася підписати фінальне комюніке і ключові гравці Глобального Півдня доволі холодно поставилися до цієї ініціативи, вказує та те, що, м’яко кажучи, не всіх результатів нам вдалося досягти».
За словами Краєва, втілення пунктів, вказаних у комюніке, залежить від волі й готовності працювати над цим країн, що підписали документ. Аби досягнути реальних результатів і впливу на Росію, ці держави мають звертатися у міжнародні юридичні інституції, суди, впливати на Росію в межах санкційного режиму, комунікувати на двосторонньому рівні.
«Такого типу документи, як це комюніке, втілюються лише настільки, наскільки держави, що його підписали, готові його виконувати. Якщо всі ті країни, які поставили свої підписи під фінальним документом, готові якимось чином тиснути на Росію, робити більше, щоб вимагати від неї звільнення ЗАЕС, звільнення полонених, повернення наших дітей, якщо всі ті пункти можна «протиснути» і змусити Росію їх виконати, перш за все, шляхом постачання зброї й підтримкою української армії, тоді ми можемо сподіватися, що цей документ матиме практичне втілення. Але загально комюніке як формат міжнародного правового документа — це вираження того, про що спілкувалися й де знайшли спільну думку», — пояснює експерт.
Краєв стверджує, що участь Китаю в саміті означала б участь переважної частини країн Глобального Півдня. За його словами, Китай міг би стати тим представником Глобального Півдня, який стримував би Росію, мав би на неї тиск, реальний вплив на те, що відбувається в Кремлі.
«Китай є такою державою, на відміну від багатьох інших, які підписали комюніке. Тому неучасть Китаю є для нас неприємним аспектом. Але нам треба продовжувати разом з американцями якось залучити Китай. Те, що Росія могла попросити його не активізовуватись і не брати участь у цьому саміті, — це цілком реально.
Але ми бачимо, що російська «пропозиція миру», а насправді ультиматум Путіна, майже повністю протирічить тій мирній формулі, яку свого часу запропонував Китай. Тому Китай досі озирається на те, про що його просить Росія, а Росія продовжує підставляти Китай», — говорить Краєв.
Очікується, що наступний саміт миру може відбутися восени. Зокрема, міністр закордонних справ Швейцарії заявив, що саміт можуть провести до президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді.
За словами Краєва, це важливо, оскільки позиції та заяви Дональда Трампа стають дедалі радикальнішими й агресивнішими. Він прагне будь-яким чином закінчити російсько-українську війну, те ж саме може стосуватися ситуації в Ізраїлі й Тайвані, вважає експерт.
«Тому ситуація в цьому контексті дійсно загрозлива. Ми бачимо дедалі більше закликів з боку прихильників Трампа, що у разі, якщо він не переможе на виборах, потрібно виходити на мітинги, знову штурмувати Капітолій. Тому вибори президента США — це потенційно одна з найбільш кризових подій не тільки цього року, а й загалом останньої п’ятирічки. Тому будь-який важливий міжнародний формат потрібно встигнути провести до виборів заради того, щоб не ставити подібні ініціативи на кризовий період лідера демократичного світу.
Щоб це стало успішним, потрібно продовжувати ту роботу, яка вже була. Нам наразі найважливіше залучити країни-лідерів Глобального Півдня, тобто Саудівську Аравію, Індію, за можливості залучати Китай. І тоді другий саміт отримає якесь практичне значення», — каже експерт.