ілюстративне фото
Як повідомляє Стокгольмський інститут дослідження проблем миру, США, РФ, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль продовжують модернізувати й розгортати своє ядерне озброєння у 2023 та 2024 роках. Зазначається, що глобальний запас становить близько 12 121 ядерної боєголовки, близько 9 585 з яких перебувають у військових запасах для потенційного використання.
Це в етері Громадського радіо прокоментувала Олена Паренюк, радіобіологиня та старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.
«Ми наразі говоримо про те, що боєголовки стають готовими до використання. Ядерні заряди, як правило, зберігаються у сховищах, які дуже ретельно охороняються. Ядерна боєголовка — це уран, іноді з плутонієм, який лежить у сховищі. Щоб їх розконсервувати, треба відкрити сховище, перевірити кількість радіаційної речовини, яка є в боєголовці, тому що вона може не досягнути критичної маси й не вибухнути. Їх потрібно монтувати на ракети-носії. Про це і говорить звіт, що ядерні боєголовки перевіряються на можливість їх монтувати на певні носії та перевіряється готовність носіїв».
Ці дії порушують Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, так само, як це робить війна Росії проти України та наявність ядерної зброї в Ізраїлю, Північної Кореї та Пакистану.
«Тут історія про те, що ти або поважаєш міжнародні права, або захищаєш себе. Є боєголовки, які можна модернізувати й розвернути, а є такі, що дешевше утилізувати через розпад урану. Тому, з одного боку, зменшення кількості ядерного озброєння відбувається, тому що старі боєголовки утилізуються, а з іншого боку, вони приводяться до бойової готовності. Я думаю, вже давно не було стільки боєготових ядерних снарядів, як зараз», — говорить Паренюк.
Сьогодні складно говорити про джерела інформації Стокгольмського інституту щодо ситуації з ядерною зброєю в таких країнах, як Росія, Китай і КНДР. Відповідно до домовленостей, країни мають надавати цю інформацію, проте сьогодні це не відбувається належним чином, каже радіобіологиня.
Військова співпраця Росії та Північної Кореї може стосуватися і ядерного озброєння, говорить Паренюк:
«Росія може продавати Північній Кореї уран, тому що це не та речовина, яку ти можеш відкрито купити на публічному ринку. У Росії є можливості з видобутку та збагачення урану. Ці технології офіційно мають шість країн, хоча зараз їх, безперечно, більше. Збагачення урану потребує величезної енергії, це дуже складна технологія. І ми можемо думати, що саме Росія продає уран КНДР, щоб вони могли робити свої боєголовки».
За словами радіобіологині, неочевидною залишається ситуація з Іраном. Зокрема, країна відмовила МАГАТЕ у розміщенні камер на своїх заводах з репроцесингу урану. Це могло свідчити про розгортання ядерної програми та збагачення урану на цих підприємствах.
«З іншого боку, протягом російсько-української війни була ситуація, коли Ізраїль відправив свій спецназ в Іран, і там «випадково» щось вибухнуло. Це теж не публічна інформація, вона не комунікується в офіційних ЗМІ, але є ймовірність, що ядерна програма Ірану призупинена», — говорить Паренюк.
В той же час, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що Альянс теж веде консультації щодо розгортання більшої кількості ядерної зброї. Зокрема, це може відбутися в Європі. Такі дії НАТО є реакцією на відповідні процеси в Росії та Китаї.
«В тому ж звіті написано, що США приводить свою зброю до боєготовності. Також ідуть перемовини з Литвою, Польщею, які попросили НАТО розмістити ядерну зброю на своїй території. Тому ця гонка озброєнь триває. Чи може це стримати одне одного — складне питання. Поки що це працювало тільки за таким анахронізмом. Якщо у нас є неадекватні політичні лідери, які готові натиснути «червону кнопку» — це небезпечно», — каже радіобіологиня.
Вона пояснює, що у різних ситуаціях час, необхідний для безпосереднього запуску ядерної зброї, може суттєво різнитися.
«Якщо ми говоримо про розгортання ядерного озброєння, то потрібно змонтувати заряд на носій, вивести носій на пускові рубежі, у випадку тактичних носіїв. Якщо це стратегічні носії, то потрібно змонтувати боєголовку у шахту, перевірити, щоб у ній все працювало. Це питання тижнів чи місяців.
Якщо ми говоримо про те, що заряди боєготові, то час від наказу до натискання «червоної кнопки» — це хвилини. В тому і сенс боєготовго ядерного озброєння, що воно може бути застосовано дуже швидко. Але в історії вже були моменти, коли офіцер на середній ланці приймав рішення не натискати цю кнопку, хоча отримав наказ», — розповідає Паренюк.
За її словами, Україна має детально розроблені плани на випадок застосування ворогом ядерної зброї:
«РХБЗ-війська захищатимуть військових. Для цивільного захисту у нас є Державна інспекція ядерного регулювання України та Державний науково-технічний центр ядерного радіаційного реагування. Якщо щось станеться, вони вийдуть у публічну комунікацію, нададуть детальні інструкції, що і як потрібно робити. Вони будуть поширені всіма засобами громадського зв’язку. Евакуація чи будь-які дії в разі ядерної небезпеки мають бути скоориднованими лише державою, і це дуже важливо, щоб не виникло хаосу».