«ЄС прагне і собі не зашкодити, і санкційний тиск підтримувати» — Іван Ус

Німеччина гальмувала 14 пакет санкцій ЄС проти РФ через, зокрема, заборону постачання люксових німецьких автівок до Білорусі. Через неї ці автомобілі постачали в Росію.

Про це в етері Громадського радіо розповів головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

Спікер, коментуючи останній пакет санкцій Євросоюзу, розповів, що під обмеження потрапили військово-промисловий комплекс РФ, фінансовий сектор, а також імпорт вуглеводнів, що є основою російської економіки. При цьому заборони на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) поки що немає. Але є заборона на інвестиції у підприємства, що займаються скрапленням газу на території Росії.

«Також забороняється реекспорт. Тобто країни Європейського Союзу ще можуть купувати російський скраплений газ, але їм забороняється його продавати далі. Це також важливий момент, тому що дійсно багато компаній в Європі й у всьому світі купували російський газ для того, щоб далі його кудись продати», — пояснює Іван Ус. 

До нового санкційного списку ЄС додали 47 нових юридичних осіб і 69 фізичних осіб. Серед останніх, до прикладу, є співачка Поліна Гагаріна. За словами Івана Уса, вона може бути номінальною власницею активів, які так чи інакше пов’язані з людьми, котрі розпочали повномасштабну війну в Україні.

---

Читайте також: Московська біржа припиняє торги доларом та євро через американські санкції

---

Про гальмування санкцій

Німеччина затримувала ухвалення нового пакета обмежень. По-перше, через заборону на перевалку російського СПГ. По-друге, через заборону постачання люксових німецьких автомобілів до Білорусі. Адже постачання до Росії заборонене, і тому ФРН через Білорусь постачала автівки у РФ.

«Думаю, всю повномасштабну війну ми будемо згадувати вислів тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона про те, що Європейському Союзу слід визначитись, він за гроші або за принципи. Це натяк на те, що коли ЄС запроваджує санкції, то насамперед там дуже сильно думають про те, як це зашкодить власним економічним інтересам, навіть окремим суб’єктам господарювання в Європейському Союзі», — каже кандидат економічних наук. 

Власне, через економічні інтереси ЄС досі не наклав санкції на російський «Росатом». Але, за словами Івана Уса, це процес динамічний. І як тільки знаходиться можливість пояснити партнерам в Євросоюзі, що можна позбутися певної залежності, то одразу під санкціями з’являється та чи інша галузь економіки Росії.

Втім, спікер підкреслює, що запровадження санкцій стає все складнішим. Адже там, де можна було накласти обмеження, це зробили, а там, де є ймовірність економічних втрат, на санкції не йдуть.

«Поки що є враження, що ЄС все ще прагне між крапельками пройти, щоб і собі не зашкодити, і якось підтримувати санкційний тиск. Але головне, що постійно ці санкції є, що не прийняли їх колись у 2022-му й сказали “все, що ми могли, ми зробили”. Ми бачимо, що є 14 пакет, розуміємо, що буде 15-й, 16-й. Тобто головне, що це з’являється, бо в кожний пакет санкцій — це створення нових проблем для Росії, які їй треба долати», — підсумовує Іван Ус.

Нагадаємо, США запровадили нові санкції проти РФ з огляду на перехід Кремля до воєнної економіки. Обмеження введено проти понад 300 фізичних та юридичних осіб у Росії та у країнах Азії, Близького Сходу, Європи, Африки та Карибського басейну.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі