Жодних факторів виходу гривні за коридор 39-42 не існує — Гетман

Багато експертів повідомляють, що зріс попит на купівлю іноземної валюти. Особливо якщо аналізувати останні 2 місяці. У чому причина?

В етері Громадського радіо пояснив Олег Гетман, економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

«Усі фактори попиту валюти саме у населення досить складно виявити. Здебільшого вони психологічні. Для них, в принципі, є певні підстави. Значно погіршилася ситуація з енергетикою. Є певний психологічний тиск. Можна передбачити, що населення та мікропідприємці також закуповують енергообладнання, аби забезпечити себе восени та взимку. Обладнання зазвичай імпортне. Що теж трохи підвищує попит на валюту. Але те, що реалізується на готівковому ринку, це лише близько 10% від тих оборотів валюти, які відбуваються. Усі основні події відбуваються на міжбанку. І там ситуація стабільна».

Чи впливає те, що українці купують більше іноземної готівки, на ріст курсу?

«У нормальній ситуації це безумовно те, що б впливало. Зараз ситуацію з курсом валю формує по суті один великий гравець — Національний банк України. У нього достатньо золото-валютних резервів. Кожен рік надходить близько 30-40 млрд доларів. Більша частина лягаю до золото-валютних резервів. В Нацбанку достатньо валюти, щоб згладжувати будь-які коливання».

У травні Нацбанк запровадив найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень від початку повномасштабної війни. Який ефект це мало?

«Нацбанк, як найбільший гравець, почувався добре, і міг собі дозволити навіть лібералізацію. Від неможливості вивести валюту найбільше страждав малий і середній бізнес. Таким чином Нацбанк забезпечив збільшення можливості для руху капіталу. Це призвело до додаткового тиску на валюту, безумовно. Золото-валютні резерви зменшилися на кілька млрд доларів. Але це був сигнал інвесторам — можна і варто вкладати в Україну. Це позитивний крок. Так, він дещо позначився на резервах. Проте переваг від нього значно більше».

За словами Олега Гетмана, валютний курс зараз не такий плаваючий, як був у 2020-2021 роках. І не такий фіксований, як був у 2022-2023 роках.

«Зараз особливий режим, якого у нас ніколи не було — так звана „керована гнучкість“. НБУ поступово сприяє руху гривні у той чи інший бік. Тобто якщо шалена перевага імпорту над експортом, то НБУ, бачачи, трохи девальвував гривню, як ми це бачили за останні 2 місяці. Це зменшує імпорт і надає перевагу нашим експортерам.

Якщо експорт шалено зросте, а імпорт пригнітиться, НБУ може сприяти тому, що гривня навпаки посилиться. Наприклад, до 39. Цей режим набагато кращий, ніж просто переставляти фіксований курс раз на пів року чи раз на рік. Для нас зараз неможливий гнучкий курс. Середнє рішення — фіксований курс. А найкраще — те яке зараз — рух у межах невеличкого коридору 39-42. Жодних фундаментальних факторів виходу гривні за коридор 39-42 просто не існує. Має статися щось неймовірне».

Читайте також: Юлія Даниленко: Зараз навіть задонатити можна криптовалютою

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі