прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Стали публічними 11 пунктів з вимогами, які МЗС Угорщини передало Україні у січні цього року. Вони містять побажання щодо змін в українському законодавстві, які могли б зміцнити права угорської нацменшини. Дискусія щодо цих пунктів триває між українською та угорською сторонами вже майже півроку. На думку директора Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського, багато з пунктів мають недостатньо чіткі формулювання та залишають Угорщині простір для висування нових вимог у процесі перемовин, про що він розповів у етері Громадського радіо:
«Ці 11 пунктів є прогнозованими, дещо маніпулятивними. У них закладений політичний елемент. Угорська сторона може використати їх як привід зірвати перемовини, шантажувати, бо деякі з цих пунктів розпливчасті, і їх можна інтерпретувати дуже по-різному. Останній медійний скандал в Україні, що Угорщина вимагає оголосити Закарпаття «традиційно угорським», є наслідком тлумачення деяких із цих пунктів».
За словами Тужанського, в одному з пунктів угорська сторона просить «забезпечити політичне представництво угорців на всіх рівнях» в Україні, проте детальні пояснення щодо цього відсутні.
«В Україні за Конституцією кожен може балотуватися на різні посади. Як ми можемо гарантувати політичне представництво угорців, наприклад, у Верховній Раді, коли у нас діє пропорційна виборча система? Якщо умовний угорець піде кандидатом від партії, яка взагалі не пройде, то це буде його проблема, а не української держави.
Угорщина посилається на свою модель, у них є окреме самоврядування для нацменшин. Але ми не можемо копіювати угорську модель на вимогу Угорщини. Якщо Україна захоче, вона може адаптувати якусь модель, але не тому що цього вимагає Угорщина», — говорить директор інституту.
На його думку, це можуть бути різні форми представництва, що відповідали б законодавству України. Проте невідомо, чи влаштують вони угорську сторону.
«Умовно, Голова Верховної Ради утворює якийсь дорадчий орган, скажімо «Раду лідерів нацменшин». Туди у вигляді радників Голови Верховної Ради входять представники різних нацменшин, і вони долучені до експертної оцінки всіх законодавчих актів в Україні з точки зору забезпечення прав нацменшин.
Але якщо угорська сторона в ході перемовин почне вимагати окремий округ, квоту, то це означає, що вони просто не хочуть домовлятися, тому що це антиконституційно».
Тому, на думку Тужанського, важливо визначити конкретний зміст кожного з пунктів та можливість їх втілення в Україні. Крім того, необхідно розібратися, які з них відповідають реальним потребам угорської нацменшини в Україні.
«Представники угорської громади явно потребують можливості звернень та комунікації з місцевою владою рідною мовою. А чи потребують вони якогось окремого округу, який неможливо створити, в українському парламенті — у мене великі питання».
За словами директора Інституту центральноєвропейської стратегії, діалог між українською та угорською сторонами має тривати й надалі. До нього також можна залучити посередників з Європи. Обговорення навколо пропозиції визнати Закарпаття «традиційно угорським» показало, що тема є чутливою й може легко спричинити появу різних інтерпретацій.
«Ці дебати активно відбуваються з січня. Просто зараз один з елементів цих обговорень став публічним, і тому це спровокувало певний медійний скандал. Ця ситуація має стати уроком для обох сторін і змусити замислитись, хто що пропонує. Більше того, я мав доступ до одного з документів, його офіційної угорської та української версії. І я бачу, що певні люди просто користуються Google-перекладачем. Мене насторожує, що до настільки чутливих питань підходять таким чином, так переговори будуть довгими», — каже Тужанский.