Як повернути українських дітей, евакуйованих у складі інституцій

Україна є стороною Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей. Україна ратифікувала її у 2006 році. Відповідно до неї, діє принцип юрисдикції.

Як працюють юрисдикції інших країн на українських дітей? Розповіла Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини.

«З моменту вступу на територію конкретної держави, діють її закони. Тому коли наші групи дітей опинилися за кордоном, усі європейські країни без винятку розпочали судові процедури про призначення над нашими дітьми опікунів з боку своїх громадян. Є випадки, коли лише українці були підтверджені судами як опікуни. А були й такі, де виключно іноземці є опікунами над нашими дітьми. Держава перебування сама визначає у який спосіб здійснюється представлення інтересів і захист наших дітей. Крім того, конвенція має особливості у тому, що якщо дитина перебуває понад рік на території іноземної держави, то опіка над нею повною мірою переходить до тієї держави. Цю ситуацію могли б виправити двосторонні міжнародні угоди між Україною та країною перебування груп наших дітей».

За словами Аксани Філіпішиної, сьогодні, щоб повернути кожну групу дітей в Україну дуже часто потрібно пройти судову процедуру по заміні законних представників і погодження з органами країни перебування.

«Є ризик того, що якщо війна та ситуація перебування українських дітей за кордоном без двосторонніх домовленостей триватиме ще довше, гіпотетично ми можемо не повернути наших дітей. У окремих країнах вже є відповідні заборони. Розв’язувати це питання треба по всіх країнах, де опинилися українські діти.

Це має бути вирішено на системному державному рівні. Це питання перш за все Міністерства соціальної політики. Також вважаю, що має приєднатися Міністерство закордонних справ. Включеність має бути активно. Бо час грає не на нашу користь. Дійсно, частина дітей повернулася. Але не варто розслаблятися».

Аксана Філіпішина вважає, що повертати дітей прямо зараз може і не варто. Через те, що Україну очікує складна зима.

«Але вже зараз треба домовлятися про умови перебування наших дітей за кордоном. Наскільки я пам’ятаю, Україна вже ставила такі питання на засіданнях ПАРЄ. Є певні резолюції, які рекомендують країнам перебування підтримувати зв’язок українських дітей з Батьківщиною, співпрацювати органами між собою та сприяти тому, щоб діти все ж таки продовжували бути українцями та у будь-який момент могли повернутися в Україну».

Читайте також: Є випадки, коли після усиновлення та виїзду за кордон дитину залишають — Філіпішина про уникнення мобілізації

Аксана Філіпішина в етері Громадського радіо розповіла, що переміщено близько 8 тисяч дітей з інституцій. Переважно діти і досі перебувають у таких країнах як Польща, Німеччина, Туреччина, Італія, Австрія, Румунія, Швейцарія тощо. За даними Національної соціальної служби, наразі за кордоном залишилося близько 2,5 тисяч дітей. Когось забрали батьки, багато дітей влаштовано в українські сім’ї під опіку або на всиновлення.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі