Прокуратура почала розслідування схеми виїзду за кордон під прикриттям евакуації дітей-сиріт, про які раніше повідомив Офіс омбудсмена.
Про права евакуйованих за кордон дітей з інституційних закладів і їхній супровід при евакуації розповіла в ефірі Громадського радіо Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини.
«Ми маємо понад 720 інституцій в Україні, де перебувають як «державні» діти, так і батьківські, але на цілодобовому перебуванні. Це інтернатні заклади різних систем. Там перебувало близько 8 тисяч дітей. Впродовж перших днів повномасштабного вторгнення і навіть місяць уряд не приймав жодного рішення стосовно процедури евакуації дітей, які знаходилися у цих закладах. А також стосовно переліку документів, з якими вони мають виїжджати, які люди мають їх супроводжувати. Тому обласні адміністрації приймали ці рішення самостійно на власний розсуд і на власний ризик».
За словами Аксани Філіпішиної, діти були евакуйовані переважно у західні регіони України. А згодом транзитом їхали за кордон.
«У перші дні повномасштабного вторгнення питання супроводу було дуже ускладненим, бо, будемо чесними, усі тоді думали про власну безпеку та безпеку своїх рідних. Деякі працівники закладів самі евакуювалися. Тому супровід, можливо, стався з боку осіб з розряду «кого знайшли». Чи були це люди, уповноважені наказом Служби у справах дітей? Чи законно це було? Тоді рішення приймалися оперативно. Тому не можу дати оцінку цьому. Бо це ставалося в ситуації «Ч».
Питання евакуації дітей тоді не було врегульовано на рівні нормативних актів. Перша постанова уряду щодо цього питання з’явилася наприкінці березня 2022 року. Наступного разу вже більш чітко питання було врегульовано влітку 2023 року».
Філіпішина розповідає, що переміщено близько 8 тисяч дітей. Переважно діти і досі перебувають у таких країнах як Польща, Німеччина, Туреччина, Італія, Австрія, Румунія, Швейцарія тощо. За даними Національної соціальної служби, наразі за кордоном залишилося близько 2,5 тисяч дітей. Когось забрали батьки, багато дітей влаштовано в українські сім’ї під опіку або на всиновлення.
«Питання ухиляння від мобілізації набагато ширше. Це не питання супроводжуючих дітей. Бо переважна більшість, 99%, супроводжуючих — це жінки. Питання може бути в опіці та усиновленні. Бувають випадки усиновлення та оформлення опіки, і після цього виїзд за кордон. Є поодинокі випадки, коли після усиновлення та виїзду таку дитину залишають. Маніпуляції з мобілізацією є. Це питання набагато глибше, ніж випадок із супроводжуючими».
Київська міська держадміністрація заперечила інформацію від омбудсмена Дмитра Лубінця про нібито виїзд близьких родичів столичних посадовців за кордон і використання для цього дітей-сиріт. У КМДА заявляють, що це не підтверджується «конкретними фактами».
Читайте також: Вивезти чи залишити: яку стратегію обрати державі, щоб захистити право дітей на життя?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі