facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

При розборі завалів втрачається цінний матеріал для реставрації будівель — архітектор-реставратор

1x
Прослухати
--:--
--:--

У Харкові створили робочу групу оперативного реагування на руйнування Росією об’єктів культурної спадщини в місті. Фахівці співпрацюватимуть із комунальними службами під час розбору завалів, щоб відокремити від будівельного сміття цінні елементи споруд, які можна використати при реставрації.

Про це в етері Громадського радіо розповів архітектор-реставратор Віктор Дворніков:

«Ця група вже створена і працює. Відбулися перші засідання, на яких були розглянуті питання щодо функціонування групи, порядку роботи, окремих напрямків і відповідальних за них. Головною метою групи є оперативне реагування на факти пошкодження об’єктів культурної спадщина внаслідок різноманітних атак з боку Російської Федерації, а також збереження пошкоджених елементів та їх подальше зберігання».

За його словами, підставо для створення групи стали неодноразові випадки неконтрольованого усунення наслідків російських атак. Комунальні служби разом із будівельним сміттям вивозять цінні фрагменти та матеріали, які можна використати для відновлення будівлі.

«Таким чином втрачається цінний для реставраційних робіт матеріал, і такі втрати, на жаль, незворотні. Ми ще восени 2023 року звернулися до керівництва області й міста із запитом на створення групи, яка б могла впливати на процес розбору завалів та подолання наслідків обстрілів», — говорить архітектор.

Він розповідає, що в Харкові існують офіційний перелік пам’яток та Державний реєстр пам’яток. Всі об’єкти перебувають під охороною держави, але розташовані в «паралельних» списках, через що складно визначити точне число пам’яток у місті.

«Наразі загальна кількість пам’яток на території Харкова — близько тисячі, з них пошкоджено понад 300. Але також є значна кількість об’єктів, що перебувають поза обліком. Вони є об’єктами культурно спадщини, але не внесені до жодного реєстру. Щоб це відбулося, має бути проведена відповідна робота, що потребує фінансування, фахівців. Це велика проблема для всієї України, що у нас велика кількість об’єктів перебуває поза обліком, і їх ідентифікація ускладнена. Ми встигли зафіксувати понад 100 таких об’єктів, які також були пошкоджені. Тобто загальна кількість пошкоджених об’єктів культурної спадщини у Харкові — понад 400».

За словами Дворнікова, втрата цінних елементів відбувається в усіх випадках значних пошкоджень будівель. Якщо у споруди зруйнована конструкція, то комунальні служби і ДСНС не диференціюють підходи при роботі з такими об’єктами.

«У Харкові, мабуть, один з найбільш постраждалих є колишній маєток Павлових, житловий будинок на вулиці Свободи, понад десяток інших об’єктів, що зазнали сильних руйнувань. Всі матеріали, які утворилися внаслідок обвалу, були вивезені на полігони і втрачені», — каже архітектор.

Робоча група долучатиметься до комунальних служб після усунення надзвичайної ситуації, наприклад, гасіння пожежі. Коли загроза життю людей буде відсутня, і почнеться розбір завалів, група зможе координувати дії комунальних служб.

«Ми будемо намагатися відокремити так зване сміття від автентичних елементів. Поки що проговорено те, що в Харкові буде створено спеціальних майданчик для зберігання цих елементів, і вони будуть вивозитися туди, де їх сортуватимуть і зберігатимуть до моменту використання», — пояснює Дворніков.

За його словами, у Харкові немає різниці між усуненням наслідків російських атак по житлових будівлях та об’єктах культурної спадщини, якщо вони перебувають у комунальній власності. Служби прибирають територію навколо, очищають вулиці.

«Ситуація в місті, на мою думку, позитивна. Я не хочу, щоб наші слова сприймали як осуд комунальних служб, тому що вони роблять велику роботу і дозволяють місту функціонувати й виглядати так, як у мирний час.

На об’єктах, які перебувають на комунальному балансі, майже одразу відбуваються першочергові консерваційні заходи: закриття вікон чи оперативний ремонт даху. Цьому сприяють і прийняті нормативні акти. Але коли йдеться про масштабні руйнації, наприклад, обвал стін чи даху, можливості оперативної роботи значно обмежені, тому що це потребує розробки проєктної документації, погоджень, це складна й довга процедура. Але у нас є позитивні приклади, адже від початку повномасштабного вторгнення в Харкові є з десяток законсервованих об’єктів. Зараз до таких програм долучаються і міжнародні донори, і громадські організації», — розповідає архітектор.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Литва розробляє план евакуації населення у разі війни — ЗМІ

Литва розробляє план евакуації населення у разі війни — ЗМІ

35 хв тому
«Китай буде стояти на боці Китаю» — Кулеба про позицію країни

«Китай буде стояти на боці Китаю» — Кулеба про позицію країни

1 год тому
ЄС: G7, можливо, до жовтня укладе рамкову угоду щодо надання Україні кредиту на $50 млрд

ЄС: G7, можливо, до жовтня укладе рамкову угоду щодо надання Україні кредиту на $50 млрд

1 год тому
Нікопольщина: сьогодні окупанти атакували артилерією і дронами-камікадзе

Нікопольщина: сьогодні окупанти атакували артилерією і дронами-камікадзе

1 год тому