ліквідація наслідків атаки по лікарні «Охматдит»
OSINT-спеціалісти провели дослідження російської ракетної атаки 8 липня на Київ, зокрема дитячу лікарню «Охматдит». На сайті компанії Molfar оприлюднено перелік російських військових, які належать до підрозділів, відповідальних за удар по лікарні, а також персональні дані цих осіб.
Детальніше про це дослідження в етері Громадського радіо розповів Максим Хорольський, OSINT-аналітик.
«Щойно сталася ця атака, наша команда разом з волонтерами почала пошук і аналіз даних щодо того, хто за цим стоїть. Ми сподіваємося, що всі, хто до цього причетний, зрештою будуть підзвітні та отримають справедливе покарання».
Як вказано у дослідженні, за атаку відповідали військові частини 06987 та 33310, які базуються на аеродромах «Енгельс» та «Шайковка» відповідно. За словами Хорольського, команда аналітиків вивчає діяльність цих підрозділів уже не вперше, а тому володіє певною інформацією про них.
«Зараз ми зібрали наявну інформацію, доповнили новими даними і максимально скомпілювати всіх, хто пов’язаний з цими підрозділами, хто там служить та їх обслуговує.
У нас були попередні відомості про частину з них, також ми використали нещодавні публікації ГУР та СБУ про ці підрозділи. Спираючись на ці дані та інші джерела, ми доповнили та розширили наші списки».
Хорольський пояснює, що OSINT-аналітики не можуть достеменно визначити, хто саме сидів у літаку під час атаки, на базі відкритих джерел. Таку інформацію можуть визначити хіба що спецслужби.
«В окремих випадках можуть стати доступними дані, хто сидів у літаку в конкретний момент, наприклад, через чиюсь недбалість. Певний документ могли залишити у відкритому доступі, і його знайшли. Але це, скоріше, винятки з правил, і така інформація зазвичай приховується, наскільки це можливо», — каже аналітик.
У дослідженні Molfar можна знайти багато персональних та біографічних даних російських військових. Як пояснює Хорольський, одні дані й факти про людину дозволяють перейти до інших, і таким чином накопичується великий їх масив.
«На жаль, у нас із цим теж не все ідеально, але в Росії є велика проблема з витоками персональних даних. Якщо знати, де шукати, у «злитих» базах даних можна знайти відомості про те, де людина отримувала дохід, чи мала вона судові справи тощо. Серед оприлюдненої нами інформації є витоки з бази даних російських банків, де вказані імена людей, дати народження, ІПН, номери телефонів, адреса реєстрації.
Зараз російські військові стараються не афішувати себе публічно. Але раніше, скажімо, до 2021 року, на їх авіабазах та інших об’єктах часто проводились якісь урочисті свята, заходи. Туди запрошувались журналісти, і російські військові виступали на телебаченні, у титрах вказували їхні імена, вони розповідали про себе».
OSINT-аналітики також досліджують сторінки російських військових у соціальних мережах, де, крім того, просто знайти інформацію про їхні сім’ї. Як розповідає Хорольський, зазвичай складається враження, ніби росіяни сприймають дії родича-військового як щось нормальне й буденне.
«В Україні ми всі відчуваємо себе так чи інакше залученими у війну. А від перегляду й аналізу даних росіян, у мене особисто складається враження, що багато від них відмежовується від цього, і навіть дружини пілотів сприймають роботу їхніх чоловіків, як «відпрацював день, повернувся додому і сім’єю подивилися телевізор». Мені здається, широким російським загалом це не сприймається як щось справжнє і жахливе, а просто як певна рутина», — говорить аналітик.
За його словами, наразі встановлено близько 50 людей, що є військовослужбовцями частин, причетних до атаки по «Охматдиту». Робота з розширення й уточнення цих списків триватиме і надалі.
Що стосується безпосередніх учасників атаки, літаки, застосовані для неї, містять двох пілотів та можуть мати додатковий екіпаж, говорить Хорольський.
«В різних літаках може монтуватися й запускатися різна кількість ракет. Наприклад, якщо ми говоримо про вісім ракет, то це може бути й один літак, тобто два пілоти. Хоча це може бути й більша кількість техніки і людей. У цьому випадку відомо про чотири літаки із зазначених військових частин, тобто орієнтовно можемо говорити про вісьмох пілотів».
За словами аналітика, застосовані росіянами ракети можуть мати незначну похибку й відхилення, але дослідження ударів 8 липня показало, що удар по лікарні «Охматдит» був цілеспрямованим.
«У випадку цього кейсу ми бачимо, як щільно й близько до корпусів лікарні ці ракети прилітали, тому ми вважаємо, що у росіян все спрацювало так, як ними, на жаль, було заплановано».