«Результат тесту — це як поглянути на себе в дзеркало»: що слід пам’ятати про жіноче здоров’я

Всі ми чули про «перевірятись треба раз на рік», однак навіщо ходити до гінеколога і здавати тести, якщо нічого не болить і не турбує?

Пояснюють Ольга Бурка, кандидатка медичних наук, доцентка кафедри акушерства-гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, наукова консультантка медичної лабораторії ДІЛА і Віта Куцовол, керівниця сектору цитології медичної лабораторії ДІЛА.

Жіноче здоров’я складається з цілого комплексу взаємодій між різними органами, на роботу яких впливає багато чинників.

«Хвороба не завжди залежить від стилю життя жінки. Є фактори, на які, на жаль, ми вплинути не можемо, і захворювання все одно розвинеться. Багато збудників хвороб адаптувалися до людей, до лікування, яке застосовується, і в 50-70% випадків люди не мають ніяких симптомів, думають, що вони здорові».

«Якщо у жінки немає статевого життя, бажано, щоб вона з 18-20 років щорічно проходила обстеження у гінеколога, який контролює, оглядає, проводить моніторинг або спостерігає за різними жіночими органами. Ми говоримо тут про промежину, піхву, шийку матки, тіло матки, маткові труби, яєчники. Жіночі хвороби можуть виникати незалежно від того, чи мають жінки статеве життя, чи ні.

Після того, як у жінки відбулися перші статеві відносини, важливо, щоб вона щорічно проходила обстеження у гінеколога. Варто пам’ятати, що один статевий акт може призвести до інфікування ВПЛ, що підвищує ризик розвитку раку шийки матки».

Рак шийки матки — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок: станом на 2022 рік в Україні було зареєстровано понад 3 тисячі випадків.

«Патологія шийки матки часто не болить, і це теж дуже небезпечне підводне каміння. Адже ми, як правило, очікуємо, що патологія — це коли щось заболіло, з’явились якісь аномальні патологічні виділення, і от оце вже привід прийти до гінеколога. Однак це неправильно. Це вже знаєте, як бігти за поїздом, який вже поїхав».

Сучасні тести допомагають визначити наявність атипових клітин, які можуть сприяти розвитку захворювання — зокрема ПАП-тест методом рідинної цитології має точність до 95%.

Як часто варто здавати тести?

До цього питання є два підходи у залежності від ситуації, розповідає Ольга Бурка:

Жінку може нічого не турбувати

Тоді це так званий скринінг, коли жінка проходить обстеження з метою, щоб своєчасно виявити хвороби ще тоді, коли нічого не турбує, немає ніяких проявів.

Нещодавно в Україні оновили галузеві стандарти скринінгу раку шийки матки та ведення пацієнток з передраковими станами РШМ (наказ МОЗ №1057 від 18.06.2024).

Для рутинного скринінгу РШМ за інформованої згоди пацієнтки може проводитись цитологічне дослідження шийки матки кожні 3 роки у жінок у віці 21-65 років або первинне тестування на ВПЛ із генотипуванням (для визначення ВПЛ високого онкогенного ризику) кожні 10 років з 35 до 65-річного віку.

Аномальний результат первинного скринінгового цитологічного дослідження шийки матки потребує проведення сортувального ВПЛ генотипування (для визначення ВПЛ 16 та 18 типу), зазначає Ольга Бурка.

Жінка має скарги на здоров’я або діагностовані захворювання

У таких випадках проміжок тестування буде змінюватися у залежності від ситуації: це може бути скерування до лікаря на обов’язкову кольпоскопію, обстеження раз на рік, раз на півроку тощо.

«Одна з найпоширеніших скарг — болісні менструації (дисменорея). Може бути варіант, що це не є патологія: наприклад, болісні місячні через анатомічні особливості розташування та розвитку матки. Важливо при болісній менструації виключити патологію, тому у таких випадках спочатку слід звернутись до лікаря», — розповідає Ольга Бурка.

На частоту та тривалість скринінгу може також впливати історія захворювань, генетичні фактори та нові статеві партнери. Наприклад, якщо жінка протягом свого життя мала лікування патології шийки матки, тривалість спостереження може бути до 60+ років, 65+, можливо, і 70+. Якщо жінка була здорова протягом життя, то після 65 років скринінг на рак шийки матки можна припинити.

Які тести проходити?

Близько 80% людей протягом життя інфікуються вірусом папіломи людини, що часто проходить безсимптомно. Однак ВПЛ у тілі жінки з часом може призвести до того, що клітинки шийки матки починають неправильно ділитися, і вони з нормальних стають так званими «атиповими». Вчасно визначити рівень цієї атиповості дозволяє цитологічне дослідження — ПАП-тест. Клітини на цитологічному препараті оцінюються при збільшенні у 40 разів.

На огляді гінеколог також може використати кольпоскопію — метод огляду слизистої оболонки піхвової частини шийки матки за допомогою кольпоскопу, який дозволяє збільшити візуалізацію шийки матки в 6-10 разів.

Ці методи — цитологія і кольпоскопія — доповнюють один одного. Вони допомагають точніше поставити діагноз у випадку, якщо є те чи інше захворювання.

Ольга Бурка розповідає: «Є ще одне дослідження, яке найближчим часом буде впроваджено як обов’язкове — це ВПЛ-тест для виявлення вірусу папіломи людини. Він дозволяє з’ясувати, чи інфікована жінка на вірус папіломи людини, чи ні. Лякатися цього дослідження не потрібно, навіть якщо тест має позитивний результат. Це не означає, що у жінки є злоякісний процес, рак шийки матки, ні. Це лише означає, що вона інфікована, а ось у подальшому потрібно з’ясувати: чи є якісь зміни на шийці матки, чи немає, виконавши цитологію».

І саме цитологія дозволяє з’ясувати, чи є атипові клітини на шийці матки. Після отримання результатів потрібно обов’язково звернутися до лікаря для подальшого обстеження і уточнення діагнозу. Пам’ятайте: виявлення вірусу папіломи людини ні в якому разі не означає діагноз. Але це каже про групу ризику.

ПАП-тест методом рідинної цитології: як забезпечується точність

ПАП-тест (мазок Папаніколау) — це процедура, під час якої збирають невелику кількість клітин з поверхні шийки матки і досліджують їх під мікроскопом, щоб перевірити на наявність інфекцій, гормональних порушень, а також передракових або ракових змін.
Довгий час використовувався ПАП-тест методом традиційної цитології, яка має точність від 35 до 89%. Однак з 2015 року лабораторія ДІЛА почала застосовувати метод рідинної цитології, який гарантує 71-95% точність результату.

Що означає «золотий стандарт»?

«У цитологічній лабораторії ми використовуємо SurePath BD — це єдина методика виконання ПАП-тесту методом рідинної цитології, регламентована FDA, яка представлена в Україні.
Food and Drug Administration (FDA), Агентство з контролю харчових продуктів і лікарських засобів — це федеральне агентство США, яке відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки, якості і ефективності харчових продуктів, лікарських засобів, біологічних продуктів і медичних пристроїв. Сертифікація FDA — показник якості та високий рівень довіри споживача. FDА не тільки видає сертифікати, а й постійно контролює результати досліджень та може відкликати свої сертифікати, у разі виявлення потенційної небезпеки для споживачів.

Що це дає жінці? Гарантію якості виконання дослідження на всіх етапах, що забезпечує точність результату і дає можливість постановки правильного діагнозу.

Тобто якщо жінка здала ПАП-тест методом рідинної цитології і передала його для обстеження в компанію ДІЛА, то це буде дійсно золотий стандарт, коли дослідження проведено за всіма критеріями».

Етап 1: зберегти 100% матеріалу

Стандарт стосується всіх етапів дослідження, починаючи від преаналітики — тобто із якісного забору матеріалу.

У більшості випадків щіточки для забору матеріалу просто споліскують у контейнері та утилізують. За даними проведених досліджень, у контейнері залишається лиш 67% клітинного матеріалу від усього, що був на щіточці. Однак ДІЛА використовує спеціальні віали/контейнери та урогенітальні щіточки, які дозволяють зберегти 100% забірного матеріалу. Це знижує кількість хибнонегативних результатів та дозволяє отримати правильний діагноз та вибрати коректну тактику ведення пацієнтки.

«Відповідність зразка міжнародним стандартам — це найважливіша частина контролю якості при скринінгах», — каже Віта Куцовол.

Етап 2: мінімізувати людський фактор

Коли до лабораторії надходить забірний матеріал з пробіркою, починається аналітичний процес. Медична лабораторія ДІЛА використовує прилад автоматизованої пробопідготовки BD PrepMate, який дозволяє знизити ризик забруднень, автоматизувати переміщення, збагатити клітинний матеріал і видалити компоненти, які непотрібні для діагностики. Після процесу збагачення матеріалу частка патологічних клітин зростає у 28 разів, тому їх легше визначити.
Таким чином вдається мінімізувати втручання лаборанта і появу якихось нестандартних ситуацій.

Етап 3: додатково переконатись

Після збагачення матеріалу починається постаналітичний етап, де задіюється команда цитології ДІЛА. Цитологи мають понад 25 років досвіду, тому можуть легко розрізнювати сумнівні аспекти та уникати дефектів у діагностиці, що гарантує надійність результату. Персонал постійно набуває кваліфікації: це тренінги, симпозіуми, внутрішнє навчання, яке проводиться на робочому місці.

«Ми також маємо зовнішнього консультанта-експерта. Це завідувачка цитологічного відділення Інституту раку міста Києва Логінова Євгенія Олександрівна. Такий підхід до аналітики дозволяє лікареві коректно поставити діагноз, особливо у складних випадках, і вибрати правильну тактику ведення пацієнтки», — розповідає Віта Куцовол.

Крім того, медична лабораторія ДІЛА — це перша приватна лабораторія, яка запровадила на власній платформі освітні заходи безперервного професійного розвитку для лікарів.

«Так ми отримуємо зворотній зв’язок від лікарів, розуміння їхніх потреб, і це дозволяє нам, в тому числі розвиватися, удосконалюватися. Відбувається взаємовдосконалення лікарів і нас».

Як жінці підготуватись до ПАП-тесту?

Важливо за 24 години до ПАП-тесту виключити гінекологічний огляд, будь-які місцеві препарати, ліки, спринцювання, статевий акт. Не слід здавати тест під час менструації: бажано десь у 5-20 день, у залежності від тривалості менструального циклу.

Що я дізнаюсь з ПАП-тесту?

Методика SurePath BD дозволяє з одного контейнеру, з одного біологічного матеріалу зробити одразу ПАП-тест, ВПЛ-тестування, і виявлення на інфекції, що передаються статевим шляхом. У медичній лабораторії ДІЛА це Комплекс №24 «Скринінг патології шийки матки». Якщо ж спочатку жінка замовила просто ПАП-тест, все одно можна дозамовити тестування на вірус папіломи людини та на інші інфекції протягом 14 днів.

Що робити після отримання результату тесту?

«Результат тесту — це як поглянути на себе в дзеркало. Поглянули? Ага, треба волосся підправити піти до парікмахера. Ось так із результатом тесту: отримали відхилення від норми — треба піти до гінеколога підправити, щоб була норма», — пояснює Ольга Бурка.

Експертки наголошують: який би результат не був — чи патологічний, відхилення від норми, чи ні — інтерпретація результату можлива остаточно лише лікарем після огляду. У медицині не існує досліджень, які би були би стовідсотково достовірні, мали стовідсоткову чутливість і специфічність. Завжди можливі будь-які відхилення.

«Навіть якщо жінку нічого не турбує і вона отримала норму, вона все одно повинна один раз на рік прийти до гінеколога для обстеження. По-перше, гінеколог дивиться не лише шийку, він дивиться ще і інші жіночі органи, про які ми говорили. Ставить певні питання, які можуть його насторожити».

«Як не дивно, найчастіше жінки не звертаються до лікаря, коли отримують патологічний результат, тобто є певні відхилення. Людина боїться, думає, можливо це помилка. Треба дати собі заспокоїтися і йти до лікаря. Якщо важко одній з цим впоратись — варто шукати підтримку серед знайомих, рідних. Не залишати папірець з аномальним результатом десь в ящику столу. Сама по собі проблема не піде.

Здоров’я варте того, щоб за нього трошки поборотися. Треба навчитися своєчасно «ремонтувати» себе, щоб і далі втілювати свої плани в життя».