«Грубе порушення етичних стандартів» — Романюк про публікацію персональних даних підозрюваного у вбивстві Фаріон

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк назвала грубим порушенням етичних стандартів журналістів публікацію у медіа фото та персональних даних підозрюваного у вчиненні вбивства мовознавиці Ірини Фаріон.

Про це вона розповіла в етері Громадського радіо:

«Насправді ця ситуація дуже тривожна через кілька ключових моментів. Це те, що всі медіа зосередились на ідентифікації цього хлопця. Вони не просто показали його обличчя, назвали персональні дані, хоча станом на вчорашній вечір він не мав статусу підозрюваного, він усього лише був затриманим, але вони не ставили питання чи є у нього алібі, які докази у слідства чи вони достатньо ґрунтовні.

Просто всі почали його викривати й це дійшло до такого рівня, що деякі журналісти навіть знайшли його батька на фронті та запитали, що він відчуває. Інші журналісти знайшли його сусідів однокласників, почали їх питати про те, як вони це оцінюють. Це було величезне та грубе порушення етичних стандартів. Я не знаю, що вчора було з нашими колегами, але це було неправильно вивалювати його персональні дані, його фото, оскільки вину не підтверджено і його права, навіть якщо він вчинив серйозний злочин, захищено зараз цивільним кодексом, а фото, яке поширилось у медіа, воно було не просто надано правоохоронними органами, а воно було «злито» джерелами, дотичними до правоохоронних органів».

За її словами, ніхто з журналістів не бачив матеріалів справи, наскільки ґрунтовно обвинувачується ця людина.

«Цій людині 18 років, є родина, є матір, є батько, є друзі, — їхнє право на приватність було порушено. Навіть якщо не говорити про презумпцію невинуватості, яка все-таки закріплена у Конституції й передбачає, що якщо вину не доказано, то все-таки не називаємо цю людину злочинцем до рішення суду,  було порушено й етичні стандарти», – додала директорка ІМІ.

Романюк зазначила, що у цій ситуації можна виокремити три компоненти:

• Перший — журналістські стандарти, у журналістів є певна етика. Ми не показуємо в медіа якусь відірвану ногу у калюжі крові, як ви можете побачити у Telegram-каналах. Ми блюримо обличчя дітей, бо це повага журналістів до громадян.
• Другий блок — законність, приватність — це презумпція невинуватості. Це те, що публікація таких фото може просто сформувати упередженість у громадськості, а раптом хтось захоче піти помститись його родичам. Можливі наслідки цього рішення;
• Третій момент — це суспільний інтерес і медіа, які розголосили цю інформацію, аргументували це тим, що «високий суспільний інтерес» до цієї теми, але насправді ця людина не є високопосадовцем, політиком, і розголошення його імені нічого не міняє і цінності ніякої не несе.

«Я вважаю, що таке розголошення може мати негативні наслідки й, на жаль, я вважаю, що через цю ситуацію я б хотіла бачити дискусію всередині журналістської спільноти не лише через це розголошення, а й через те, що не можна було одразу шукати його батька, дзвонити йому і питати що він думає. 

 Я сподіваюсь, що ця ситуація буде обговорена у журналістській спільноті й будуть зроблені висновки», — каже Оксана Романюк.

Вона додала, що журналісти мають зосередитись не на викладенні додаткових деталей, сенсаційності, а на тому, щоб знайти відповідь на питання, чи дійсно він скоїв цей злочин, чи було в нього алібі на цей момент,  чи можемо вважати дійсно його тим виконавцем, який скоїв злочин.

«Я дивилась на фото і  я не на 100% впевнена, що це він. Тут вже питання принципу для журналістів, які взяли злив з правоохоронних органів і його поставили, а це були провідні українські медіа для них тепер питання принципу знайти відповідь на питання чи дійсно він скоїв злочин, чи  просто журналісти стали вчергове жертвами зливу.

Ми не можемо називати людину злочинцем до рішення суду. По суті якщо він виявиться не винним, то він може подати цивільний позов проти медіа про захист честі та репутації, якщо такий неймінг відбувається — це є порушенням, і цілком можна виграти цю справу», — наголосила директорка ІМІ.

Читайте також: Слідчі дії і обрання запобіжного заходу буде у Львові — речниця МВС щодо підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон

Вбивство Ірини Фаріон

Ввечері 19 липня у Львові стріляли у експарламентарку, професорку, мовознавицю Ірину Фаріон. На замах відреагував президент Володимир Зеленський. Він розповів, що про напад та пошуки нападника крім міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка доповідає і керівник Служби безпеки України Василь Малюк.

Напад одразу кваліфікували як замах на умисне вбивство. Після інформації про загибель Ірини Фаріон, статтю перекваліфікували на «умисне вбивство».

Незадовго до повідомлення про те, що Фаріон не вижила, керівниця анестезіологічної служби Першого медичного об’єднання Львова Наталя Матолінець розповіла, що Ірину Фаріон доставили до лікарні з відкритим вогнепальним пораненням голови у критичному стані: «Глибока мозкова кома, штучна вентиляція легень». Згодом лікарка повідомила, що попри зусилля медиків врятувати Ірину Фаріон не вдалося: «Серце пацієнтки не витримало…».

Міський голова Андрій Садовий о 23:30 повідомив, що Ірина Фаріон померла.

25 липня у Дніпрі підозрюваного у вбивстві мовознавиці Ірини Фаріон затримали.