Денис Костржевський: Енергетична незалежність України: шлях через відновлювані джерела енергії та когенераційні установки

У недавній публікації Дениса Костржевського, голови ради директорів Міжнародного аеропорту «Київ», «Денис Костржевський: комплексні енергетичні об`єкти, як новий вектор розвитку України», висвітлюються перспективи розвитку енергетичної інфраструктури в Україні, яка не лише відновлюватиме втрачені через війну енергетичні потужності, але й створюватиме нову, більш ефективну систему. Центральними елементами цієї системи стають когенераційні установки та інтеграція відновлюваних джерел енергії, які разом формують комплексні енергетичні рішення.

Когенераційні установки: ефективність та досвід застосування

Когенерація, відома, як комбіноване виробництво тепла та електроенергії (КВТЕ), стала однією з ключових технологій в енергетичних стратегіях багатьох країн світу, завдяки її високій ефективності та надійності.

Історія когенерації налічує понад сто років, з часів, коли вона вперше була використана для паралельного, а інколи альтернативного виробництва електрики та тепла для промислових потреб. Сьогодні, в умовах глобальних викликів енергетичної безпеки України та змін клімату, когенераційні установки знову набувають актуальності.

Європейський досвід застосування Когенераційних установок

Країни Європейського Союзу активно використовує когенераційні установки, що дозволяє значно підвищити ефективність енергетичної інфраструктури країн-членів. Європейська комісія наголошує на значенні КВТЕ у досягненні цілей зниження викидів CO2 і збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Наприклад,

Німеччина та Данія вже досягли значних успіхів у впровадженні когенераційних систем, які інтегровані з відновлюваними джерелами, такими як вітрова та сонячна енергія.

Досвід США

У Сполучених Штатах когенераційні технології також нарощують популярність, особливо в промисловому секторі, де великі заводи використовують власні КВТЕ-станції для забезпечення енергією та теплом. Уряд США підтримує розвиток когенерації через ряд податкових пільг та субсидій, що стимулюють інвестиції у цю галузь.

Когенераційні установки — Технологічний розвиток

З технічної точки зору, когенераційні установки пройшли значний шлях розвитку: від первісних парових машин, що використовувалися у промисловості кілька століть тому, до сучасних високоефективних систем.

Сучасні системи когенерації часто використовують комбінацію газових турбін та парових котлів, що дозволяє одночасно виробляти електрику та тепло.

Ці технологічні удосконалення дозволили значно підвищити ефективність перетворення палива в енергію — до 80% і вище. Це відчутне поліпшення порівняно з традиційними методами виробництва електроенергії, ефективність яких зазвичай не перевищує 50%. Така висока ефективність означає, що менше палива використовується для виробництва тієї ж кількості енергії, що веде до зменшення витрат та відповідно, викидів парникових газів.

У звичайних теплових електростанціях, які працюють тільки на виробництво електроенергії без використання тепла, ефективність часто становить приблизно 30% – 50%. Це означає, що лише 30-50% енергії, що міститься у паливі, перетворюється на електрику, а решта втрачається через димар.

Когенераційні установки: У когенерації, завдяки одночасному виробництву електроенергії та тепла, ефективність може досягати 80% і вище. Це означає, що до 80% енергії палива використовується з певним ефектом: приблизно 35% може перетворюватися на електрику, а до 45% — на тепло, яке використовується для опалення чи у промислових, виробничих процесах процесах.

Відновлювані джерела енергії

За останні десятиліття, відновлювані джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції, стали символом екологічної та енергетичної безпеки. Як зазначив Денис Костржевський у своїй статті: «…розвиток комплексних енергетичних об’єктів, які інтегрують ці технології, є ключем до створення адаптивної та надійної енергетичної системи, здатної забезпечити потреби України в енергії при змінних погодних умовах.

Ці об’єкти дозволяють не тільки зменшити залежність від традиційних викопних джерел, але й істотно скоротити викиди парникових газів.»

Перспективи вітрової енергетики

Україна має значний потенціал для розвитку вітрової енергетики, особливо після перемоги та відновлення своїх кордонів в Кримському регіоні та на південному узбережжі країни, де вітрові умови сприятливі для встановлення вітрогенераторів. Це дозволяє не тільки виробляти енергію, але й стимулювати місцеву економіку через створення нових робочих місць на виробництвах із відносно дешевшою енергією.

Розвиток сонячної енергетики

Сонячні електростанції є іншим важливим елементом в планах на розвиток комплексних енергетичних об’єктів. Завдяки значному числу сонячних днів, особливо у південних та центральних регіонах України, можливості для використання сонячної енергії є величезними. Ці технології не тільки зменшують викиди CO2, але й забезпечують енергетичну незалежність на місцевому рівні.

Д. Костржевський: Комплексні енергетичні рішення: шлях до майбутнього України

Комбінація вітрової та сонячної енергетики з когенераційними установками дає Україні можливість не тільки відновити, але й кардинально трансформувати свою енергетичну інфраструктуру. Як підкреслює Костржевський: «..налагодження внутрішнього виробництва та розвиток власних технологій і матеріалів, таких як кремній для сонячних панелей та мідь для електричних компонентів, є критичними для забезпечення енергетичної незалежності».

Залучення міжнародних інвесторів і розробка сприятливих умов для інвестицій, як зазначено у статті Дениса Костржевського, можуть значно прискорити реалізацію цих амбітних планів в Україні особливо в післявоєнний період. Впровадження комплексних енергетичних рішень не тільки сприятиме економічному зростанню та швидкому розвитку, але й стане важливим кроком на шляху до виконання міжнародних зобов’язань України у боротьбі зі змінами клімату.

Денис Костржевський: Ініціативи України в площині комплексних енергетичних рішень

Аналізуючи ініціативи України щодо впровадження комплексних енергетичних рішень, які включають когенерацію та використання відновлюваних джерел енергії, можна зробити висновок про стратегічне значення такого підходу для майбутнього економічного та соціального розвитку країни.

На думку Дениса Костржевського: «систематичне впровадження комплексних енергетичних рішень і в тому числі когенераційних технологій може сприяти не тільки відновленню втрачених позицій, але й забезпеченню енергетичної безпеки на десятиліття вперед».

Економічний аналіз показує, що інвестиції в такі технології мають потенціал значного зниження залежності від імпортованих енергоресурсів та витрат на енергопостачання, а також зменшення екологічного податкового навантаження через зниження викидів парникових газів. Це, у свою чергу, може стимулювати економічне зростання, підвищувати конкурентоспроможність України на міжнародних ринках та покращувати якість життя населення в країні.
Залучення міжнародних інвестицій і співпраця з передовими технологічними компаніями можуть додатково прискорити реалізацію таких стратегій, сприяючи впровадженню інновацій та забезпеченню технологічної та енергетичної незалежності України.
Таким чином, Україна має унікальну можливість не просто відновити свій енергетичний сектор після військових дій, але й створити основу для сталого розвитку, яка враховує як потреби сучасного суспільства, так і виклики зміни клімату. Упровадження комплексних енергетичних рішень відкриває перспективи для довготривалого процвітання, роблячи значний внесок у глобальні зусилля зі сталого розвитку.