Удар по «Саваслейці» мав упередити атаки «кинджалами» — Лакійчук

У ніч на 14 серпня Росія зазнала масованої дронової атаки. Під ударом, зокрема, опинилася військова база «Саваслейка» — там перебувають літаки МіГ-31К, що є носіями аеробалістичних ракет «Кинджал».

Про це, а також, про ситуацію на Курщині, в етері Громадського радіо говорить Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».

«Зараз відбуваються важливі події в Курській області. Обидві сторони використовують авіацію для ударів. Для того щоб зменшити домінування в повітрі ворога — військові прагнуть знищити авіацію та місця базування на землі».

Головною задачею цих ударів, як зазначає експерт, є, навіть, не ураження літаків. Це — удар саме по складах, де розміщена авіаційна зброя. Така, як ракети, та інші боєприпаси для авіаційних ударів.

Із ударів, які були нанесені щонайменше по чотирьом аеродромам, три — це удари по аеродромах тактичної авіації. На двох із них розміщуються бомбардувальники СУ-24, на третьому — СУ-30, які прикривають польоти згаданих літаків.

За інформацією Лакійчука, аеродром «Саваслейка» стоїть окремо «жирною ціллю». Це аеродром базування МіГ-31К.

«Після «іскандерів», ракети, які носять міги є найнебезпечнішими з тих, що мають росіяни».

Удар по «Саваслейці» мав за мету убезпечити територію України від обстрілів цим типом ракет, зазначає експерт. Також, він додає, що результати ударів поки що невідомі, потрібно чекати супутникових знімків.

«Але горить в районі «Саваслейки» добряче».

Керівник «Стратегії XXI» каже, що аеродроми противника вирахувати легко. Всі, з яких відбуваються удари противника, відомі для наших військових. Проте, значно складніше вирахувати наземні установки.

«Але робота по виявленню йде добре».

Про загрози на кордоні експерт каже про найбільшу небезпеку на Покровському та Торецькому напрямку. На Покровському напрямку «ворог суне». Проте, наші військові роблять все, що потрібно для захисту територій. На Харківському напрямку інтенсивність ворога може зменшитись, через події на Курщині.

Щодо «буферної зони» у Курській області та подальших завдань на цій території чуємо таке:

«Перші пʼять днів операції — активний прорив позицій противника. Далі — все буде повільніше, бо все треба укріпити. Наступ буде тривати поки є ресурс. Далі є кілька сценаріїв залежно від планів командування та дій противника. Зараз ворог будує оборонні споруди, але досить далеко від зони, де ведеться операція. Окупанти очікують, що ми просунемось далі».

Варто зазначити, що на Курському напрямку воюють не тільки «строковики» росіян. Зараз там є «обстріляні підрозділи». Також, противник стягує ще додаткові сили. Тому, не варто казати про «непідготовленість сил противника».

«Очевидно, що буде гаряче».