«Укренерго» на фінішному етапі будівництва першої черги антидронового захисту високовольтного обладнання на 41 об’єкті. Також, системи захисту ще 22 підстанцій облаштовує Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури України. Захисні споруди будуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року №1482.
Про ефективність антидронового захисту в етері Громадського радіо говорить Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго».
«Високовольтні підстанції «Укренерго» постійно піддавалися до атаки ворога, ще з 2022 року. Тому ми саме на цих обʼєктах споруджуємо такий захист. Таким чином ми радикально збільшуємо захист магістральної мережі».
Кудрицький зазначає, що рівень захисту, який будується — класифікується як другий рівень, за даними Генштабу. У компанії додають, що захисні залізобетонні конструкції витримують прямий удар «шахедів». Вони є найбільш небезпечними для об’єктів високовольтної мережі. Конструкції захищають обладнання і від уламків ракет.
Також голова правління «Укренерго» зазначає, що ці залізобетонні споруди є досить великими та надійними. Їх головна місія — захистити критичне обладнання саме від прямих ударів, бо зазвичай «шахеди» є досить точними.
Йдеться, що розробка обладнання велася у тісній співпраці з Генштабу ЗСУ. Також були залучені різні проєкті організації.
«Це велика робота, де було задіяно багато «світлих умів».
Кудрицький наголошує, що у світі аналогів таких захисних споруд немає. Згідно з розрахунками, пошкодження внаслідок російських дронових ударів по об’єктах системи передачі електроенергії без цих захисних споруд були б у 5-6 разів більшими.
«Це ноухау, яким ми будемо ділитися».
Водночас, голова правління «Укренерго» не розповідає деталей про перевірку цього проєкту та способів захисту, які надає розробка. Проте зазначає, що з огляду на постійні атаки цей «захист уже довів свою ефективність не тільки теоретично».
Читайте також: Будівництво «зеленої» енергетики у 5-7 разів дешевше за атомну — Омельченко
Фінансування проєкту з будівництва антидронового захисту повністю забезпечується за кошти міжнародних фінансових організацій — МБРР, ЄІБ, ЄБРР та KfW. Зазначається, що жодної гривні з бюджету України на будівництво захисних споруд не витрачалось.