Євгенія Кравчук
Заборону РПЦ народні депутати підтримали дійсно в певній єдності, каже народна депутатка, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. За її словами, законопроєкт 8371 «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» у другому читанні детальніше пропрацьований, ніж у першому.
Про це вона сказала у коментарі кореспонденту Громадського радіо:
«РПЦ офіційно поза законом в Україні. Цей законопроєкт пройшов довгий шлях. Почалося все з указу президента і рішення РНБО ще в грудні 2022 року. Верховна Рада його допрацювала в нашому комітеті, зробила його сильнішим».
Нардепка підкреслила, що народні депутати проголосували за заборону РПЦ «дійсно в певній єдності»:
«Ми маємо повну підтримку Всеукраїнської Ради Церков. Як релігійні організації його підтримали в єдності, за винятком однієї церкви, так само Верховна Рада проголосувала його в єдності за винятком груп, які були створені після заборони проросійської фракції».
Читайте також: Росія намагалася як ракову пухлину тримати свою церкву в Україні до останнього — Клименко
На запитання, чи чинили тиск на парламент представники московської церкви, Кравчук відповіла, що «тиск був увесь час».
«Я не можу сказати, що це були прямі погрози, але були листи з вигадками про санкції. Я дуже вдячна колегам, які працювали в США кілька тижнів тому. Вони підтвердили, що в американській політиці немає якогось такого бажання втрутитись і не дати ВР щось проголосувати. Американці розуміють, що російська православна церква — частина режиму РФ та інструмент «русского мира». У тексті, де записано «заборона РПЦ», ми процитували резолюцію парламентської асамблеї Ради Європи. Тоді 46 країн визнали, що РПЦ — не релігійна організація, а частина російського терористичного режиму. У законі, який сьогодні проголосувала Рада, немає жодної заборони українських релігійних організацій.
- Ми забороняємо дві речі: РПЦ, як просто структуру, яку підтримує геноцид українців, і зв’язок із нею, афілійованість із нею».
Нардепка зазначила, що останніми поправками у законопроєкті 8371 надається 9 місяців. Раніше цього терміну не можна подавати до суду щодо припинення діяльності цієї чи іншої релігійної організації:
«Цей закон також треба розглядати, як шанс на звільнення релігійних організацій, які історично пов’язані з Росією та РПЦ. Це можливість їхнього вибору і ми цей вибір їм дали».
«На наступний день після публікації закону Кабмін почне готувати нормативні акти. На це буде три місяці, щоб підготувати, як має виглядати припис, як буде формуватися комісія з різних експертів, релігієзнавців. Далі запрацює комісія і Державна служба з питань етнополітики, свободи, совісті. Чи за зверненнями органів місцевої влади, чи самі можуть ініціювати перевірку конкретно релігійної організації, щоб визначити наявність зв’язку з країною-агресоркою, з РПЦ. І фактично після цього ДЕСС дає припис релігійній організації, якщо такий зв’язок буде доведено незалежними експертами. Після цього, якщо цей припис не виконується, зв’язок не розривається, тоді, але не раніше, ніж за 9 місяців, ДЕСС може йти до суду. А далі суд приймає рішення про заборону чи ні».
Кравчук зазначила, що рішення суду про заборону релігійних організацій, котрі мають зв’язок з Росією зв’язок, у цьому році ми не побачимо:
«Російська православна церква — це іноземна релігійна організація, заборонена законом буде, і ця частина вступить в силу через 30 днів після підписання. Це мова про РПЦ. А всі зв’язки української релігійної організації з РФ — це все через суд».
Нагадаємо, на попередньому засіданні Ради керівництво «Слуги народу» відмовилось виносити на розгляд законопроєкт про обмеження діяльності УПЦ МП. Тоді депутати з різних фракцій та груп заблокували трибуну та влаштували акцію протесту. Вони виступили з вимогою винести законопроєкт на голосування на наступному засіданні.
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про кампанію з дискредитації законопроєкту.
Також раніше народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Аліксійчук розповідав в ефірі Громадського радіо, що серед депутатів фракції «Слуга народу» немає єдиного рішення щодо законопроєкту.
На голосуванні його готові підтримати близько 65% членів фракції. Також існує ймовірність, що окремих нардепів підкупили, аби зірвати голосування законопроєкту.
Тим не менш, на думку Аліксійчука, у Верховній Раді знайдеться достатня кількість голосів, щоб підтримати законопроєкт, коли він буде винесений на голосування.