«Українські військові повинні бути захищені»: як Верховна Рада ратифікувала Римський статут

Верховна Рада ратифікувала Римський статут — документ, який Україна підписала ще у січні 2020 року. «За» це рішення проголосував 381 народний депутат, «проти» — 1.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у Верховній Раді, наголосив, що українські військові повинні бути захищені.

«Я розумію, що репутаційно-комунікаційно Римський статут прив’язали до того, що це послабить юридичний захист наших військових. Це не так і це не відповідає дійсності. У 2014 та 2015 роках ВРУ прийняла 2 постанови про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. На жаль, ці постанови були підготовлені без належного супроводу юристів-міжнародників. Вони призвели до того, що обмеження у вказаних постановах поширюються лише на злочини, вчинені РФ, її очільниками, «керівниками» так званих «ЛДНР» і не застосовуються щодо українських військових — не мають жодної юридичної сили.

Це призвело до того, що зараз МКС має повну юрисдикцію над українськими військовими. Українські військові не є захищеними з боку юрисдикції Міжнародного кримінального суду», — сказав Малюська перед голосуванням.

Денис Малюська також додав, що до ратифікації статуту Україна не мала впливу на роботу МКС.

«Відмовлятися від ратифікації — неприйнятно»

Тим часом нардепка Лариса Білозір із депутатської групи «Довіра» наголосила, що ратифікація Римського статуту МКС є політичним та історичним кроками, які Україна повинна була зробити давно:

«Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році ми взяли на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут. Чому затягувалася ратифікація цього статуту? Тривалий час існувала думка, і ми бачимо, що вона існує й досі, що ратифікація Римського статуту може відкрити шлях до притягнення до відповідальності українських військових. А Росія може заспамити країни-члени фейковими скаргами.

Однак реальність застосування МКС змінюється. Суд видав 6 ордерів на притягнення до відповідальності топових посадовців російського терористичного угрупування — від Путіна й Герасимова до Шойгу та Львової-Бєлової. Як бачимо до МКС йдуть лише топові справи, а вимагати Гааги для Путіна і Ко і одночасно відмовлятися від ратифікації Римського статуту, на основі якого існує МКС — це неприйнятно». 

Лариса Білозір також нагадала про 7-річний термін відстрочки, які дають можливість підготуватися до роботи в МКС з одного боку, а з іншого — працювати у Міжнародному кримінальному суді вже сьогодні.

Хто був проти?

Серед тих, хто голосував проти — народний депутат від «Європейської Солідарності» Артур Герасимов. Він зауважив, що цей документ помічений як євроінтеграційний, однак вступ до ЄС передбачає великий перелік вимог, який має виконати Україна. І тут влада почала з самого кінця — Римського статуту, зауважив Герасимов.

«Це те, що ми можемо і навіть зобов’язані почекати до перемоги над Росією і до завершення перемовин до ЄС. Ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку Росії, а також її явних та прихованих союзників. Вони створять безліч фейкових справ проти українських воїнів», — наголосив Герасимов.

Раніше президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього.