З понад 7250 ініціатив ухвалено 1421 — аналітик про чинний парламент

Минуло вже п’ять років роботи чинного парламенту. Він став найбільш тривалим, а сьогодні — ще й найменш чисельним в історії України. За цей час Верховна Рада ухвалила низку важливих законопроєктів. Основними пріоритетами, над якими працює парламент, стали сфери права, економіки, а також безпеки й оборони.

Про це в тері Громадського радіо розповів аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА» Андрій Савчук.

«Перше, що хочеться відзначити, — попри повномасштабну російську агресію, у нас є парламент, він доволі активно працює. З іншого боку, парламент є непопулярним серед населення, як і багато інших інституцій».

Чинне скликання має найдовшу каденцію в українській історії, на сьогодні воно працює вже 1829 днів. В умовах воєнного стану неможливо провести вибори, враховуючи як законодавство, так і безпекові умови, зазначає Савчук. В той же час, зараз у Верховній Раді рекордно низька кількість парламентарів — 401 депутат. Аналітик говорить, що частина з них обіймає посади доволі формально і не бере участі в діяльності Верховної Ради.

За ці п’ять років парламент ухвалив низку важлив та довгоочікуваних законів.

«Думаю, це позбавлення недоторканності народних депутатів. З основних обіцянок, які давав Володимир Зеленський, — це закон про народовладдя через всеукраїнський референдум. Можна згадати закон про ринок землі, хоч він і зустрів певний опір у суспільстві. Було багато ініціатив, що стосують діджиталізації країни».

За словами Савчука, чинний парламент, як і попередні його скликання, зосередився на правовій та економічній політиках. Також пріоритетами стали галузевий розвиток і безпека та оборона.

«Але якщо три роки тому парламент реєстрував кожен 30-й законопроєкт у сфері безпеки та оборони, то зараз це кожен восьмий-дев’ятий законопроєкт, що ухвалюється Верховною Радою».

Як розповідає аналітик, у парламенті зареєстровано понад 7250 ініціатив, з них ухвалено 1421. В парламенті є понад 15 депутатів, які долучилися до понад 350 законопроєктів. Тому виникає певна кількість ініціатив, що мають малі шанси пройти далі.

«Один з останніх скандальних законопроєктів стосувався змін тексту гімну. Багато ініціатив немає сенсу ухвалювати в парламенті, є слабкими з точки зору законодавства, реалізації та механізмів. Реєструють їх, скоріше, щоб показати виборцям, наскільки депутат є активним. З іншого боку, через це ми маємо питання «законодавчого спаму». Це також стосується більшості депутатських правок. До деяких закнопроєктів їх були тисячі».

Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону РПЦ. Він обмежить діяльність в Україні релігійних установ, афілійованих з Росією.