ілюстративне фото
Вже п’ять років виповнюється чинному парламенту. Він має сформовану коаліцію, для ухвалення законопроєктів монобільшість, як правило, вимушена залучатись підтримкою депутатських груп, каже в етері Громадського радіо аналітик даних Громадянської мережі «ОПОРА» Андрій Савчук. Також, на його думку, сьогодні Україна більше подібна на президентсько-парламентську республіку.
«За п’ять років у парламенті сформувалася чинна коаліція. Інше питання, чи вистачає їй голосів для ухвалення законопроєктів. Принаймні, ми не мамо ситуації, яка була в парламенті восьмого скликання, коли парламентарі відмовлялися показувати список депутатів, що входять до коаліції, що стало причиною його розпуску та дострокових виборів».
За словами Савчука, парламентарі стали менш дисциплінованими. Протягом першої половини чинної каденції голосувало близько 72% депутатів. Зараз це відсоток знизився 60%, розповідає аналітик.
«Ми розуміємо, що має бути мінімум 226 голосів. В таких умовах «Слузі народу» важко знаходити голоси. Зараз головна парламентська сила скоротилася, до монобільшості входить 233 депутати.
Депутатська група «Довіра» доволі активно підтримує ініціативи президента і «Слуги народу». Проте іноді монобільшості допомагають ухвалювати непопулярні ініціативи депутатські групи, що містять колишніх представників проросійської ОПЗЖ. Наприклад, так було зі скандальним законопроєктом про містобудування».
Більшість законодавчих ініціатив, які ухвалив парламент, — ініційовані депутатами. Їхня частка становить 62%. 22% належать Кабінету Міністрів, 16% — президенту. В той же час, серед ініціатив депутатів понад 90% були підписані принаймні одним депутатом з фракції «Слуга народу».
«Ця сила є лояльною до президента, вона залишається монобільшістю. Тому можемо говорити про президентсько-парламентську республіку. Президент реєструє доволі популярні ініціативи, які частіше ухвалює парламент. В той же час, для Верховної Ради залишаються більш складні законопроєкти, наприклад, про мобілізацію. Таким чином, законодавчий вектор і вектор розвитку держави загалом перемістився з парламенту в Офіс президента».