Ілюстративне фото
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Польща та інші країни, що межують з Україною, мають «конституційний обов’язок» збивати російські ракети до того, як вони увійдуть у їхній повітряний простір.
Цю пропозицію, та які наслідки може мати такий заклик, в ефірі Громадського радіо обговорюємо з політологом Олександром Леоновим.
Як зазначає політолог, рішення про збиття ракет залежить від самих країн. Зокрема, представники НАТО кажуть про те, що це буде «ескалацією конфлікту».
«Насправді, це де-ескалація, оскільки якщо ракети будуть збиватися над українською територією, це апріорі не може призвести до наслідків, коли російська ракета або дрон влучить або в об’єкт критичної інфраструктури, або в адміністративну будівлю на території Польщі, або у військові об’єкти. Все може статися, і тоді це якраз буде приводом для активації статей НАТО про спільну оборону», — коментує політолог.
Олександр Леонов вважає, що для Польщі це рішення має бути колективним, оскільки це великі витрати. Крім цього, воно може страхувати Польщу від подальших дій Росії. Однак, «в прийнятті цього рішення країна має озиратися на думку США»:
«На превеликий жаль, є обґрунтовані аргументи для того, щоб говорити, що саме Джо Байден є одним із тих людей, які виступають проти того, щоб ракети збивалися на території України. Для цього саме зараз є підстава, оскільки, на превеликій жаль, Дональд Трамп зробив питання надання допомоги Україні, ударів по території Росії та збиття російських ракет силами НАТО, частиною своєї передвиборчої агітації. І Дональд Трамп лякає, що саме це призведе до Третьої Світової війни. Тому, вочевидь, у Сполучених Штатах не хочуть ризикувати і приймати якісь рішення».
Експерт зазначає, що ситуація може змінитися, якщо новим президентом США стане Каміла Гаріс. Рішення про збиття, при цьому, має прийматися на двосторонніх переговорах. Однак, не всі країни, які входять в НАТО, можуть підтримати такі рішення.
Читайте також: Атака Києва 2 вересня: військовий оглядач прогнозує зростання ударів балістикою.
Тому, за словами Леонова, варто підключати впливові міжнародні структури, такі як Люблінський трикутник, в склад якого входить Україна, Польща і Литва. Або Веймарський трикутник — Польща, Франція, Німеччина. І якщо ці країни підтримають це рішення, то воно вважатиметься рішенням представників ЄС.
«Дональд Туск вже виступив з ініціативою створити спільну систему протиповітряної оборони для всього ЄС, і це був би непоганий початок для створення такої системи. Тим більше зрозуміло, від кого вона має захищати країни ЄС. Саме від Росії, у якої є відповідний арсенал для того, щоб завдавати удари по території Європи. При цьому Польща не буде нести ніяких ризиків і не отримає санкції, якщо збиватиме ракети над Україною.
Я переконаний, і треба, щоб ця думка запанувала в країнах Європи, що збиття російських ракет над територію України — це уникнення можливої ескалації у відносинах НАТО і РФ, бо таким чином не буде підстав для напруги, конфлікту».