Ілюстративне фото з відкритих джерел
У Харкові завершився міжнародний архітектурний конкурс, присвячений відновленню одного з найбільш постраждалих районів міста — Північної Салтівки. В умовах обмеженості ресурсів Харкова постає питання доцільності повної реконструкції великого району.
Про перспективи відбудови району в етері Громадського радіо розповів архітектор-реставратор Віктор Дворніков.
Конкурс був організований Харківською міською радою спільно з фондом Нормана Фостера в рамках розробки нового генерального плану Харкова. З понад 250 конкурсантів з усього світу було визначено трьох переможців.
Переможці конкурсу представили проєкти, що отримали високу оцінку за інноваційні рішення у сфері міського планування, житлової забудови та забезпечення безпеки. Мер міста заявив, що вже у наступному році планується перетворення цих проєктів на реальні архітектурні рішення, а відбудова може розпочатися найближчим часом.
«Те, чим зараз майорять місцеві видання, це, скажімо так, прес-реліз цього конкурсу. І там є лише кілька зображень об’єктів, які подали конкурсанти. Але саме роботи складаються не тільки з самих зображень, які нам представили, а й з концепції, яку вони представляють.
Тому що лише за зовнішньою оболонкою повністю проєкт не можна оцінити. Там в кожному проєкті є унікальні підходи і рішення, які враховують різні аспекти. Безпековий, соціальний аспекти. Тобто яким чином там буде організовано громадський простір, як будуть організовані квартири. І це все потребує більш детального вивчення. Але з тієї короткої інформації дуже важко зробитти якісь фахові висновки».
Віктор Дворніков наголосив на важливості безпеки для житлових будинків у прифронтових районах, зокрема, у Північній Салтівці. Він підкреслив, що концепція облаштування укриттів має стати обов’язковою складовою будь-якого будівельного проєкту. Однак, за його словами, лише один із переможних проєктів передбачав створення таких укриттів, що викликає занепокоєння.
«Те, на чому наголошують журі, що проекти мають дійсно непогані рішення по організації просторів. Саме по організації житлового простору, по переосмисленню існуючої забудови.
В одному з проєктів було розроблено концепцію укриттів. На мою думку, це досить дивно, що лише в одному проекті, тому що Північна Салтівка, як ми знаємо, знаходиться в зоні найбільшого ураження і найбільш наближена до країни-агресора. Тому, мабуть, це мало бути основною умовою розробки будь-якого проєктного рішення.
Але тим не менш, я просто певен, що ті проєкти, які були обрані, дійсно заслуговують на увагу і більш ретельне вивчення, тому що журі абсолютно безсумнівно є кваліфікованими і є фахівцями світового рівня».
Дворніков також поставив під сумнів доцільність масової відбудови багатоповерхових будинків у Північній Салтівці, враховуючи те, що не всі мешканці можуть повернутися до міста в найближчому майбутньому. Він наголосив на необхідності комплексного підходу до відновлення міста, який враховував би як безпекові, так і соціальні аспекти.
«Я б ставив питання, можливо, навіть трошки інакше. Чи взагалі має відновлюватися Північна Салтівка в тих умовах, в яких ми сьогодні існуємо? Чи потрібна така велика кількість багатоквартирних будинків в умовах, коли перед нами такий виклик невизначеності і ще достовірно невідомо, чи будуть повертатися всі мешканці.
Я вважаю, що ми маємо думати сьогодні і про ущільнення, як би це парадоксально не було, і про створення більш безпечних умов для житлової забудови. Тому що щільність забудови одночасно є ризиком для забудови. Але з іншого боку, коли квартали розташовані більш щільно, тоді, скажімо, приліт в один з них створює значно меншу загрозу для оточуючої забудови, тому що він більш локалізований в такому випадку».
Архітектор також наголосив на важливості врахування стратегічних факторів. Зокрема питання майбутнього Харкова як міста та його економічного профілю.
«Ще також, я думаю, варто звернути увагу на стратегічні питання. Чим далі буде жити Харків? Чим він буде конкурувати зі світом і які продукти нові створювати? Від цього залежить генеральний плані. Тобто якщо сьогодні в нас йде мова про те, що наша промисловість вже не здатна конкурувати зі світовими виробниками, те, що взагалі промисловість не може існувати в умовах таких військових загроз, то, мабуть, ми маємо переглядати в цілому схему генерального плану і придумувати нове значення не лише для Північної Салатівки, а й для районів, де розташовані наші виробництва. І, відповідно, думати про те, де ж відносно цих нових зон має розташовуватися житло. Тобто, на мою думку, ми маємо повернутися ще раз на крок назад і подумати про більш такі стратегічні речі, коли розробляємо генеральний план».
Відбудова Північної Салтівки повинна ґрунтуватися на використанні сучасних технологій, здатних протистояти військовим загрозам, вважає Дворніков. Йдеться про застосування нових матеріалів для вікон та стін, які можуть мінімізувати пошкодження під час обстрілів, а також про посилені конструкції будівель. На його думку, ці технології мають стати ключовими в подальших проєктах.
«Тут, мені здається, що ці конкурси мали б обов’язково враховувати нові технології будівництва, які б могли протидіяти військовій загрозі. Тобто замість скла ми маємо використовувати якісь нові матеріали. Наприклад полікарбонат або його похідні, які не будуть давати уламків при вибухах поруч.
Тобто тут цей конкурс, мені здається, мав бути більш технологічним навіть, аніж архітектурним. Тому що ми бачимо вже негативні приклади, коли існуючі житлові будинки вже були відновлені, і повторно в них прилітає, і знову стаються масштабні обвали, і навіть з постраждалими і жертвами. Тому це показує те, що уроки не були винесені, і нові технологічні рішення, вони просто не були здатні протидіяти таким актам агресії».
Архітектор зауважив, що перебудувати Харків у вигляді міста-фортеці неможливо. Однак варто працювати для максимізації безпеки на всіх рівнях.
«Звісно, що ми не можемо будувати місто-укриття чи місто-повну фортецю, але все ж таки хоча б передбачати нові рішення, які б дозволили зберігати життя мешканцям, ми обов’язково маємо сьогодні про це думати і над цим працювати».
Ще одним питанням, яке згадав Дворніков, стало збереження зруйнованих будівель як пам’яток. Архітектор зазначив, що це питання потребує глибокого обговорення. Він наголосив, що з одного боку, такі об’єкти можуть стати символами пам’яті, але з іншого боку, їх наявність може негативно впливати на психічний стан мешканців, які живуть поруч.
«Це питання для серйозної громадської дискусії. Тому що ми з одного боку маємо мешканців, які живуть у цьому районі, і ми розуміємо їх почуття, як це щодня бачити, ці масштабні руйнації, як жити в цьому понівеченому середовищі. І тим більше, якщо з цим пов’язані ще якісь моральні травми. Наприклад з втратою людей. На мою думку це дуже складне питання.
Але з іншого боку, дійсно півторамільйонне місто, яке значно скоротилося і яке наразі має значно обмежені ресурси, чи має воно зараз витрачати кошти на такі масштабні відновлювальні роботи? Ми точно знаємо, що більше половини квартир в цих будинках, вони зараз не будуть заселені. Це потребує дійсно такого серйозного методичного обговорення на рівні міста».
На думку Дворнікова, частину зруйнованих об’єктів варто залишити у такому стані.
«Якщо ви питаєте мою думку, це може бути вибірково. Окремі об’єкти можуть дійсно стати такими собі меморіалами, але тут обов’язково мають бути вирішені інші питання соціальні, інфраструктурні. Як ці будинки мають залишатися, що буде навколо них і чи не буде це дійсно створювати моральних, психологічних травм для мешканців, які будуть жити навколо».