Київське водосховище: фото з відкритих джерел
Київське водосховище, відоме також як Київське море, може стати місцем масової загибелі риби. Нинішнє скидання води стало одним із наймасштабніших за останні роки. Причини цього явища залишаються невідомими.
Про це в етері Громадського радіо розповів еколог Олександр Соколенко.
Соколенко зазначає, що скидання води може відбуватися за різних причин, зокрема через регламентні роботи або для видалення біомаси. Вона накопичується влітку через високі температури та активний розвиток фітопланктону. Рівень води у водосховищі, за його словами, регулюється в межах півтора метра. Однак при перевищенні цього рівня, як це сталося нині, наслідки можуть стати непередбачуваними.
«В принципі технічні умови експлуатації водосховища дозволяють регулювання рівня води в межах півтора метра. Якщо там пишуть, що два метра, ну, в принципі, це на око більше визначається. В принципі, більше за півтора метра, це вже ситуація трошки нестандартна, скажімо так, для водосховища. Знову ж таки, для точного аналізу треба виїхати на місце і дивитися, скільки насправді там, скільки там падіння рівня води. Але півтора метра, в принципі, це для водосховища, для київського водосховища це нормальне явище».
Від падіння рівня води найбільше можуть постраждати мілководні ділянки верхів’я водосховища, де глибина не перевищує двох метрів. Особливо це стосується заболочених територій, таких як Дніпровські прип’ятські та тетерівські плеса, які простягаються до міста Чорнобиль. В цих місцях, де залишиться мінімум води, існує найбільша загроза мору риби.
«Саме верхів’я, ці ділянки, вони найбільше потерпають у разі значного скидання води. Відповідно, вода звідти йде, і там може відмічатися мор риби. Тобто оця територія, це верхів’я, та, яка частково розташована в Чернігівській області, і ділянка Прип’яті, і найбільше ці плеса прип’ятські, які доходить до міста Чорнобиль. Оці ділянки найбільше потерпають саме в періоди таких скидів води».
Попри те, що падіння рівня води нині відбувається восени, коли рибне поголів’я вже не в такій небезпеці, еколог вказує, що ситуація могла б бути критичнішою навесні чи влітку, під час нересту. Нині шкода для екосистеми водосховища, хоча й не настільки велика, все ж має бути оцінена на місцевому рівні після детальних виїзних досліджень.
«Можна відмітити, що, наприклад, якби це робилося влітку або навесні, була б гірша ситуація. Тобто найнебезпечніше це робити такі речі, наприклад, в період нересту риби, тому що тоді гине фактично весь молодняк рибний».
Соколенко наголосив, що основний ризик полягає не стільки у пошкодженні водосховища, скільки в ударах по об’єктах енергетичної генерації біля греблі Київської ГЕС. Хоча атаки можуть завдати певної шкоди гідротехнічним спорудам, експерт вважає, що руйнування греблі малоймовірне без потужного внутрішнього підриву, подібного до того, що було здійснено на Каховській ГЕС.
«Пошкодити звісно ракетними атаками можна греблю. Але чи це буде критичне пошкодження, яке призведе наприклад до обміління, до виходу води з Київського водосховища, я в принципі сумніваюся. Але знову ж таки це треба питати вже військових експертів».