Ілюстративне фото з відкритих джерел
За останні роки в українському сегменті соцмереж спостерігалося активне зростання частки української мови. Проте останні дані сигналізують про повернення російськомовного контенту, особливо на молодіжних платформах.
Про це в етері Громадського радіо розповів Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи».
Шамайда наголосив, що у сучасному світі соцмережі відіграють важливу роль у формуванні ідентичності. Особливо це стосується молоді, яка дедалі більше часу проводить в інтернеті. Це не просто інформаційний простір, а важливий культурний інструмент, який сприяє поширенню мови. Саме тому мовна ситуація в соцмережах є відображенням ширших суспільних тенденцій, а зміна мовних пріоритетів може мати вагомі наслідки для ідентичності.
«Безумовно, соцмережі дуже важливі і мова соцмереж дуже важлива. Якщо ми говоримо про українську і російську мову, то тут ще важливо розуміти, що це війна, яка зараз відбувається, є війною за ідентичність. Тобто метою Росії є зробити нас частиною себе, частиною руського міра. Це головна мета цієї війни. І по суті мова в цій війні за ідентичність вона є так само важливою і потужною зброєю, яку Росія застосовує».
Згідно з даними Центру контент-аналізу, за останній рік помітно зросла частка російської мови на таких популярних платформах, як Instagram, TikTok та YouTube. Так, частка російської мови в Instagram, яка у 2023 році була на рівні 8%, у 2024 зросла до 13%. В TikTok російськомовний контент зріс з 45% до 53%, що є найбільш показовим випадком.
«Я хотів би застерегти від надмірного оптимізму у сприйнятті оцих цифр, тому що нам важливо не тільки бачити середню температуру по палаті. Оці ось трошки більше 50% (частка україномовного контенту — ред.), сама цифра нас повинна насторожити. В країні, де лише, там, ну, кілька відсотків максимум людей себе вважають етнічними росіянами, ми говоримо про «перемогу», що трошки більше 50% у нас в соцмережах дописів української мови».
Шамайда підкреслює, що це не є природнім процесом. З його слів, Росія використовує культурні продукти та російськомовний контент як інструмент у «війні за ідентичність». Таким чином вона намагається зміцнити свій вплив серед української молоді. Зростання частки російської мови в соцмережах є серйозною загрозою для України, особливо у мирний час, коли ослаблення національного патріотизму та мовної політики може сприяти рерусифікації молодого покоління.
«Це треба дуже чітко усвідомлювати. І треба також усвідомлювати, що цей процес відбувається не сам собою. Це ж не природній процес, правильно, коли частка російської зростає в тих чи інших соцмережах в Україні. Цей процес відбувається за активної, як наслідок, активної політики нашого ворога. Тому що Росія дуже чітко розуміє, що це війна за ідентичність і що в інформаційному, в культурному просторі, у соцмережах, у просуванні культурного продукту необхідно проводити активну політику. Українська держава і значною мірою навіть українське суспільство цього поки що не усвідомило повною мірою».
Шамайда зазначив, що державна мовна політика наразі є недостатньо ефективною для протидії цій загрозі. За його словами, єдиний орган, що активно працює у сфері захисту державної мови, — це Уповноважений із захисту державної мови, який реагує на порушення. Проте Міністерство культури та Міністерство освіти мають посилити свої зусилля у впровадженні більш наступальної мовної та культурної політики.
«Міністерство культури і стратегічних комунікацій, яке за своїм положенням є ключовим органом, що здійснює мовну політику. По суті, такої політики не здійснювалося ці роки. Міністерство освіти також дуже слабку веде політику. Тому тут треба, я ж кажу, перш за все, це правильний діагноз, правильне усвідомлення проблеми. Якщо ми це усвідомимо, ми усвідомимо загрози, усвідомимо що робить Росія з нашим простором, прямо всередині нашої країни, з тим, що споживають наші люди, наші діти зараз. Якщо ми це усвідомимо, то правильний діагноз це вже половина шляху до правильного лікування і до одужання».
На думку Шамайди, для закріплення україномовного середовища необхідні не лише жорсткі заходи, а й креативні підходи. Це може включати розвиток українського культурного продукту, створення соціальної реклами, впровадження україномовних програм у школах та широку підтримку українського контенту — від мультфільмів і відеоігор до музики й кіно. Він підкреслює, що популяризація української культури в інформаційному просторі має стати пріоритетом не лише в межах державної політики, але й серед широких верств суспільства.
«Я думаю, що є багато інструментів, починаючи від соціальної реклами, від освітньої активної політики, від створення україномовного середовища в школах, закладах освіти. І є ціла низка законодавчих ініціатив зараз на це спрямованих. До активної політики підтримки українського контента, його просування, українських, починаючи від мультиків, ігор, розважального навіть контенту, музики, до книжок, до фільмів і інших речей».
Експерт також закликав до більш усвідомленого підходу щодо мовного питання як інструменту національної безпеки. Відновлення російськомовного впливу у соцмережах свідчить про загрозливу тенденцію, яка може значно посилитись, якщо не буде вжито відповідних заходів. Шамайда наголосив, що українська держава повинна інвестувати в мовну й культурну політику, що сприятиме зміцненню національної ідентичності, посиленню єдності та розвитку стійкості українського суспільства в умовах російської агресії.
«Треба розуміти, що в час війни культура не може почекати, культурний продукт не може почекати, і тим більше мова не може почекати. Це все взаємопов’язані речі, і українська держава повинна і відповідні ресурси, відповідні правові інструменти застосовувати для того, щоб опанувати свій власний простір, щоб Україна стала україномовною. Це збільшить нашу національну безпеку, нашу стійкість, нашу національну єдність».