На сьогодні 30% українців споживають тютюнові та нікотинові вироби.
Про це лідерка ініціативи «Батьки за Україну без тютюну та нікотину» Ольга Масна повідомила в етері Громадського радіо.
«Це загалом теперішні курці. Тобто ті, які курять щодня й епізодично», — сказала вона.
За словами Масної, «свіжої статистики» серед дітей немає, проте, за даними 2017 року:
«На сьогодні ми очікуємо, що ця статистика буде гіршою, тому що тютюнова індустрія агресивно просуває новітні пристрої для куріння, як-от електронні сигарети й сигарети для нагрівання. Це наразі масове явище в школах, у коледжах, в освітніх закладах загалом», — заявила експертка.
Як зазначила Масна, акцизи на тютюнові й нікотинові вироби працюють. Узагалі акцизи вважаються «найбільш ефективною» світовою практикою для зменшення поширеності куріння. Особливо це працює на вразливі верстви населення, які не отримують багато фінансів, зокрема на молодь, сказала фахівчиня.
«За даними Світового банку, підняття акцизу на 10% дозволяє знизити поширеність куріння на 5–6%. До речі, це видно за українською статистикою за останні сім років, відтоді як впровадили планове підвищення акцизу на тютюнові вироби, споживання (тютюнових і нікотинових виробів — ред.) щорічно падає. Але водночас зростає споживання тютюнових виробів для нагрівання», — зауважила Ольга Масна.
Так, за інформацією Масної, у 2022 році тютюнові вироби для нагрівання споживали 26% молоді (18–29 років), у 2023 — 36%, а цьогоріч це роблять — 45%.
«Ось тому ми наголошуємо, що в жодному разі не можна допустити податкову преференцію на такі вироби, яку зараз обговорює парламент, яку запропонувало Міністерство фінансів. Якщо дозволити податкову преференцію, то цінова доступність буде нижчою для населення. Це призведе до зростання вживання такої продукції. Зокрема, про це говорить Віденський інститут міжнародних економічних досліджень. Він проводив розрахунки, яким чином різні моделі підвищення акцизу вплинуть на споживання в Україні. Якщо прийняти модель, що пропонує законопроєкт 11090, то після 2026 року відновиться зростання вживання тютюнових виробів», — підкреслила Ольга Масна.
Як резюмувала фахівчиня, рідини оподатковуються окремо або в літрах, або в мілілітрах. У переважній більшості країн Європейського Союзу йде ставка на мілілітр, у нас — на літр. В Україні під час воєнного стану ставка на рідини для електронних сигарет одна з найвищих в Європі. Але все ж у нас «невтішні показники» щодо споживання електронних сигарет із кількох причин, сказала експертка.
«Тому що це дитячий продукт. Його вживають в більшості неповнолітні діти, а також молодь, тобто люди 18, 20, 29 років. Як показує досвід, тютюнова індустрія активно обходить заборону ароматизатоів у цих рідинах. Вони почали продавати різні суміші, тобто окремі баночки. Їх рідиною вже не називають», — доповнила вона.
Лідерка ініціативи «Батьки за Україну без тютюну та нікотину» резюмувала, що законопроєкт, який проваджує підвищення акцизів, і взагалі законодавча політика, не регулює ціни. Їх встановлюють виробники:
«Закон, законодавство регулює податки, які буде платити тютюнова індустрія. Зараз наша країна перебуває в стані війни, і тютюновий бізнес — це той бізнес, який спроможний платити податки, і який має їх платити».