Дональд Трамп. Фото: REUTERS / Jonathan Ernst
Дональд Трамп на посаді президента США викликає значне побоювання в Європі. Деякі політичні сили щиро радіють такому розвитку подій, а Британія сподівається на торгові преференції. Однак значна частина європейських політиків боїться, що Трамп «заморозить» економіку ЄС.
Про це в етері Громадського радіо заявив європейський кореспондент «Голосу Америки» Богдан Цюпин.
За словами журналіста, побоювання щодо потенційних торговельних конфліктів, а також питання змін в американській політиці стосовно Європи, стали головними темами обговорення серед європейських політиків та економістів.
Одним з основних занепокоєнь європейських урядів є потенційне введення Трампом нових митних тарифів на європейські товари. Протягом своєї попередньої каденції та під час виборчої кампанії Трамп активно висловлював бажання захищати національного виробника і американську економіку. Це включає можливість запровадження високих мит на імпорт з Європи.
Така риторика призвела до побоювань серед європейських політиків. Вони занепокоєні тим, що такі заходи можуть серйозно вдарити по економіках ЄС. Наприклад, мита на рівні 10-20% можуть не лише призвести до уповільнення економічного зростання в Європі, але й підвищити ціни на товари для європейських споживачів, що погіршить інфляційну ситуацію на континенті.
«Якщо на загал, то, наприклад, Європейський Союз дуже-дуже остерігається того, що під керівництвом Дональда Трампа буде втілена чи то погроза, чи то заклик, чи то наміри, наприклад, запровадити мито на увесь імпорт з Європейського Союзу до США на рівні, дехто каже, 10%, а дехто каже, що може бути і 20%.
Я, наприклад, чую, що тут, у Європі, багато хто говорить, що це був би дуже серйозний удар для Європи, для європейської економіки. Особливо в цей час, коли європейці сподіваються на зростання. Є такі економісти, які кажуть, що це фактично заморозило б європейську економіку».
Ці новини особливо турбують економістів, які попереджають, що такі митні бар’єри можуть стати серйозним викликом для Європи в умовах глобальної економічної нестабільності. Цюпин зазначає, що навіть у Великій Британії, яка після Брекзиту прагне покращити свої торговельні зв’язки з США, існують побоювання, що політика Трампа може ускладнити цей процес.
Водночас Богдан Цюпин відзначає, що певні політичні сили в Європі з оптимізмом сприймають повернення Трампа до Білого дому.
«Є поодинокі, я б сказав, сили чи уряди в Європі, які цього чекали і дуже раді. Ми знаємо, що прем’єр-міністр Угорщини не приховував свого бажання бачити саме Дональда Трампа новим президентом Сполучених Штатів. Є, скажімо, такі сподівання чи передбачення, що, можливо, Джорджія Мелоні та її уряд в Італії, який є досить правим, також, можливо, матимуть спільну мову з адміністрацією Трампа в США».
Велика Британія традиційно акцентує увагу на своїх особливих відносинах зі Сполученими Штатами. Ця тенденція посилилася після Брекзиту, коли країна втратила доступ до єдиного ринку Європейського Союзу. Наразі Британія змушена укладати нові торговельні угоди. Кір Стармер, лідер лейбористів та прем’єр-міністр Великої Британії, став одним з перших політиків, який привітав Трампа після його перемоги. Це продемонструвало прагнення Британії до співпраці з новим президентом США, навіть попри різницю в політичних підходах між Стармером і Трампом.
«Британці люблять говорити про особливі відносини, особливі взаємини між Британією і Сполученими Штатами. Британці про це говорять більше, ніж американці, як правило. Британія, так історично сталося, виявилася набагато меншою країною, набагато меншою економікою. Сполучені Штати, частина яких колись була колонією Британської імперії, виявилися наддержавою, ядерною наддержавою. Так що ось такий баланс сил виявився. Попри те, що британці історично, очевидно, мають, можливо, трохи глибше коріння».
Цюпин підкреслює, що, на відміну від Бориса Джонсона, який мав більш тісні стосунки з Трампом, Стармеру буде важче побудувати подібну співпрацю через різницю в їхніх політичних ідеологіях. Трамп, як і раніше, дотримується консервативних і популістських поглядів, тоді як Стармер представляє ліву політичну силу, яка зазвичай виступає за міжнародну співпрацю та соціальну справедливість.
«Очевидно, що українські слухачі, українська аудиторія, дуже добре пам’ятають Бориса Джонсона, колишнього прем’єр-міністра Великої Британії. І можна казати, що у Бориса Джонсона з Дональдом Трампом були набагато кращі відносини. Це, напевно, такі відносини, яких хотів би теперішній уряд, але навряд чи вийде, тому що ми можемо вже робити висновки, і про це говорять, наприклад, британські коментатори, про те, що як особистості Дональд Трамп і британський прем’єр-міністр Кір Стармер, який очолює фактично ліву партію лейбористів, вони досить різні».
Проте, зважаючи на прагматизм британського уряду, Великобританія має намір знайти способи співпраці з новою адміністрацією США для забезпечення своїх інтересів на міжнародній арені, особливо в економічному та торговельному плані.
«Кір Стармер — дуже вправний, досвідчений, відповідальний політик. Ми вже згадували, що він один із перших, до речі, так само, як і український президент Володимир Зеленський, привітали Трампа з перемогою, як і належить відповідальним керівникам країн, які дбають про розвиток відносин».
Журналіст зазначає, що з огляду на «особливі відносини» зі США, Британія сподівається отримати певні торгівельні преференції. Водночас не можна гарантувати, що Трамп буде готовий піти на такий крок.
«Британці, напевно, будуть сподіватися, що, можливо, їм вдасться виторгувати якусь, можливо, навіть кращу угоду про торгівлю зі Сполученими Штатами, ніж Європейський Союз. Але це зовсім не гарантовано, тому що Європейський Союз, як більший ринок, очевидно, має також і більші важелі на переговорах. Це більший ринок для американських товарів також, а не лише експортер до США.
І надії на те, що після Брекзиту Британія дуже швидко зможе укласти всеохопну угоду про вільну торгівлю, за усі ці роки досі так і не справдилися. І зараз очевидно, що є побоювання того, що зміна адміністрації у США може цьому допомогти, а, можливо, навіть і навпаки».
Однією з головних тем, що обговорюються в Європі, є можливі наслідки для глобальної економіки і міжнародної торгівлі. Трамп неодноразово заявляв про необхідність захищати національних виробників через підвищення мит на імпорт, що також торкнеться країн ЄС.
«Дональд Трамп під час своєї виборчої кампанії і, власне, під час попередньої каденції завжди наголошував на тому, що він хоче захищати національного виробника, американського виробника, американські галузі промисловості, а також, очевидно, і сільське господарство, тощо. Тобто тут немає нічого невідомого. Також відомо, що Дональд Трамп виступає за запровадження імпортних мит для того, щоб захищати американських виробників».
Цюпин зазначає, що така політика може посилити напруженість у міжнародних відносинах. Митні тарифи, хоча і можуть захищати інтереси американських виробників, також сприятимуть зростанню цін на імпортовані товари. Це може вплинути на інфляцію та на рівень життя американських споживачів.
«Єдине, на що сподіваються, як я вже сказав, і в Британії, і в Європі, — те, що можна буде домовлятися про взаємовигідність торговельних відносин. Тому що, ну скажімо, навіть підвищивши мито, країна, яка підвищує накладає мито на імпорт, вона з одного боку захищає ніби свої галузі промисловості, свого національного виробника, але, збільшуючи вартість, збільшуючи ціну імпортних товарів, та країна чи той уряд також збільшує ціни для своїх споживачів, для своїх громадян і підштовхує інфляцію. Очевидно, що уряди будь-яких країн цього не хочуть, і Сполучені Штати також цього не будуть хотіти».
Цюпин вважає, що, незважаючи на загрозу торговельних бар’єрів, є надії на можливість досягнення взаємовигідних угод між Європою та США. Обидві сторони можуть знайти компроміси, якщо буде бажання домовлятися про спільне економічне зростання. Проте це не гарантується, оскільки кожна зі сторін прагне максимізувати свої економічні вигоди, що може призвести до нових торговельних конфліктів.
За словами Богдана Цюпина, зміни в ідеології міжнародних відносин також можуть вплинути на глобалізацію. Якщо раніше багато країн, включаючи США, підтримували вільну торгівлю, то зараз у багатьох з них зростає популярність ідеї протекціонізму. Цюпин підкреслює, що такі зміни відображають зростаюче бажання країн захищати свої національні економіки, зокрема виробництво та робочі місця, що може призвести до посилення торговельних бар’єрів.
Цей процес може привести до змін у глобальній економічній структурі, де конкуренція буде визначатися не тільки рівнем ефективності виробництва, а й здатністю країн укладати вигідні двосторонні угоди. Водночас, незважаючи на ці зміни, ще є надії на відновлення співпраці між США та Європою, якщо обидві сторони зможуть домовитись про взаємні вигоди у торговельних відносинах.
«Можливості для переговорів є, зокрема, для домовленостей, в тому числі торговельних. Є надії на те, що взаємовигідна торгівля все ж таки можлива, попри те, що багато економістів і політичних спостерігачів, зокрема в Європі та в світі, говорять про те, що ідеологія міжнародних відносин, торговельних відносин змінюється.
Зараз погляди змінюються, ідеологія захисту національного виробника чи протекціонізму набирає сили, ці гасла лунають зараз дуже привабливо в багатьох країнах, і не лише в США. Напевно, політики спробують зробити це. Тобто відходити від глобалізації і працювати так, щоб казати своїм виборцям: «Ось ми захищаємо свою промисловість».