У 2025 році Україні потрібно запозичувати майже 40% держбюджету задля покриття соціальних виплат. Для підняття купівельної спроможності населення потрібно налагоджувати ситуацію на ринку працю та забезпечувати умови для роботи. Водночас дефіцит на ринку праці складає майже 5 млн робочих місць.
Про це в етері Громадського радіо заявив економіст Олег Пендзин.
В Україні триває економічний спад, що пов’язаний із зростанням споживчих цін, зокрема на продукти харчування. Олег Пендзин нагадав, що в умовах війни і без суттєвого зростання доходів, українці змушені економити на основних витратах. За результатами досліджень, близько 44% українців нині стикаються з необхідністю скорочувати витрати на харчування, зменшуючи споживчий кошик, який вони можуть собі дозволити. Це явище, яке Пендзин називає «економією», а не голодом, вказує на серйозне падіння купівельної спроможності населення.
«Дійсно, 44% на сьогоднішній момент змушені економити на продуктах харчування. Це не голод, а просто економія, зменшення вартості того споживчого кошика, який ви можете собі дозволити. І в цьому дослідженні певна кількість людей не змогли чітко сформулювати свою позицію. Тому в реальній дійсності, я думаю, що кількість домогосподарств, які сьогодні мають проблеми із забезпеченням себе належним харчуванням, насправді навіть трошки більша».
Економіст підкреслює, що за минулий рік в Україні рівень реальних доходів населення впав на 25%. Хоча в 2024 році відбулося підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, заморожування соціальних стандартів у 2025 році означатиме, що доходи громадян не зростуть, незважаючи на очікуване зростання інфляції на рівні 10%. Це буде ще одним викликом для найбідніших верств населення, оскільки вони будуть змушені ще більше скорочувати свої витрати.
«Дивлячись на проєкт бюджету на 2025 рік, ми з вами маємо усвідомлювати, що при очікуванні інфляції в 10% на наступний рік у нас з вами заморожуються соціальні стандарти. Тобто в нас не буде рости ані прожитковий мінімум, ані мінімальна заробітна плата, а від них, відповідно, залежать і всі ті виплати, що мають соціально незахищені верстви населення, люди з інвалідністю.
Тобто оцей процес, про який ми зараз з вами говоримо, на жаль, у наступному році буде поглиблюватися. Треба усвідомлювати, що ми живемо зараз у стані війни, і всі ці проблеми, які існують, пов’язані з воєнним станом, який переживає українська економіка».
Згідно з оцінками експерта, в Україні сьогодні існує чітка проблема розриву між рівнем доходів і рівнем цін, а державний бюджет в 2025 році передбачає великий дефіцит. Дохідна частина бюджету становить лише 2 трильйони гривень, а витрати — 3,6 трильйона гривень. Тому уряд буде змушений залучати зовнішні запозичення для фінансування соціальних виплат і інших зобов’язань.
«Згадуючи бюджет, про який ми з вами говорили, на 2025 рік у нас дохідна частина складає 2 трлн грн, а розхідна — 3,6 трлн грн. Тобто практично 40% державного бюджету ми маємо запозичити, щоб фінансувати навіть ті соціальні видатки, які є сьогодні. Українська економіка зараз вимушена залучати запозичення, щоб забезпечити виконання соціальних зобов’язань держави. І, на жаль, навряд чи варто очікувати, що ситуація зміниться швидко в найближчі роки».
Олег Пендзин зазначив, що навіть якщо війна закінчиться, економіка України буде стикатися з великими викликами. Витрати на безпеку та оборону залишатимуться високими, а процес відновлення потребуватиме значних інвестицій. Таким чином, проблеми, з якими стикаються українці сьогодні, можуть поглиблюватися ще на кілька років.
«У будь-якому випадку нашого агресивного сусіда з кордонів ніхто не забере. І Україна надалі повинна витрачати значні кошти на безпеку та оборону. Окрім того, відновлення економіки вимагатиме значних інвестицій, і ми маємо усвідомлювати, що цей процес буде тривалим. Тому всі ті проблеми, з якими ми зараз стикаємося, на жаль, є проблемами на довгий період часу, і треба абсолютно свідомо до цього підходити».
Щодо підвищення купівельної спроможності, Олег Пендзин зауважив, що для різних верств населення механізми підтримки повинні бути різними. Для найбільш вразливих категорій, таких як люди з інвалідністю, пенсіонери або багатодітні сім’ї, необхідно збільшувати адресні соціальні виплати. Економіст висловив думку, що замість універсальних виплат, як, наприклад, виплата тисячі гривень, варто було б сконцентруватися на допомозі найбіднішим, які мають найбільші проблеми з харчуванням і базовими потребами.
«Для багатої людини 1000 грн, вона нічого не дасть додатково, а для бідної людини, яка в дійсності має великі проблеми із харчуванням і ми вже про це почали говорити, то для цих категорій людей, безперечно, тисяча, може навіть і півтори тисячі гривень, значить достатньо багато. Тому, як на мене, напевно, краще було би спрямувати ті кошти на соціально незахищені верстви населення, як один з способів підняття купувальної спроможності саме цих незахищених верств».
З іншого боку, для середнього класу та працездатного населення важливим чинником підвищення доходів є створення нових робочих місць та залучення інвестицій. Інвестори мають бути зацікавлені у розвитку економіки, що неможливо без створення сприятливих умов для бізнесу.
«Підвищення заробітної плати відбувається завдяки приходом інвестицій. Підвищення доходів працездатного населення відбувається через створення нормальних робочих місць, де працівники будуть забезпечені належними коштами, які належним чином обслуговуватимуться роботодавцем. Тобто всі ці питання для працездатного населення мають вирішуватися через створення умов для праці та зростання їхніх доходів завдяки роботі.
Отже, такі механізми, про які я зараз говорю, можливі насамперед, коли ми реально підійдемо до відновлення української економіки, коли буде створений належний інвестиційний клімат, щоб сюди приходили інвестори. До речі, коли ми з вами дивимося на план Перемоги президента України, одним із пунктів є спільно з нашими партнерами розробка українських корисних копалин для забезпечення відновлення української економіки».
Економіст також зауважив, що після закінчення війни, обсяги макроекономічної допомоги Україні значно скоротяться. Відповідно основним джерелом зовнішніх фінансових надходжень стануть інвестиції.
«Ми маємо розуміти, що як тільки війна закінчиться, загальний обсяг макрофінансової допомоги, що надходить Україні, зміниться. Він більше буде сконцентрований не на безпосередніх коштах до державного бюджету, а на інвестиційній складовій. Саме через інвестиції можна буде підняти доходи населення і таким чином забезпечити ріст купівельної спроможності».
Олег Пендзин зазначив, що однією із серйозних проблем для відновлення економіки є дефіцит робочої сили. Кількість працездатних осіб в Україні скоротилася з 18 мільйонів до 14 мільйонів, з яких лише 6,5 мільйона працюють в бізнесі. Також в державі нараховується 10.3 млн пенсіонерів. Крім того, Україна потребує створення 5 мільйонів нових робочих місць або залучення трудових мігрантів, щоб забезпечити повноцінне відновлення економіки.
«Ми чули розрахунки та заяви наших демографів про те, що Україні для повного відновлення економіки потрібно створити додатково 5 мільйонів робочих місць. Або щороку залучати сюди трудових мігрантів на загальну кількість 150-200 тисяч осіб».
Важливим завданням для держави є також створення умов для повернення українців, які виїхали за кордон під час війни.
«Є дуже великий виклик для влади та держави: створити умови для того, щоб українці, які виїхали під час війни за кордон, мали можливість повернутися і долучитися до відновлення».
Ще одне важливе питання, яке порушили в ефірі, стосувалося українських доларових облігацій. Пендзин зазначив, що ринки дуже «емоційні» і можуть реагувати на політичні новини, наприклад, на заяви переобраного Дональда Трампа щодо швидкого завершення війни.
«Фінансові ринки дуже емоційні, як і люди. І коли, власне, інвестори чують запевнення обраного президента США про те, що він ще до кінця своєї інавгурації закінчить війну, а це дасть можливість Україні почати виплати по суверенних боргах, по єврооблігаціях, це безперечно призводить до зростання їх вартості».
Хоча це може призвести до зростання вартості облігацій, економіст закликає бути обережними у прогнозах, оскільки слова кандидата в президенти і президента можуть сильно відрізнятися, і для України важливо дочекатися конкретних дій.
«Треба розуміти, що заяви кандидата в президенти і заяви президента — це трошки дві різні речі. І я би був дуже обережний з приводу цих прогнозів. Давайте подивимося на реальні дії, подивимося, як ці дії будуть реалізовані, наскільки це буде відповідати інтересам України. Це не так все просто. Тому я би не спішив з такими дуже позитивними прогнозами, що стосуються українських облігацій».
Водночас Олег Пендзин стверджує для економіки США новий курс Трампа може стати вигідним, оскільки він пропонує зниження податків і створення додаткових робочих місць.
«Що стосується американської економіки, то, напевно, дійсно, це для неї вікно можливостей, тому що Трамп проголосив про необхідність зменшення податків для корпорацій до 15%, введення величезних заборонних мит на китайську продукцію, що дасть можливість розвиватися американським підприємствам. Тобто є ціла економічна програма, яка активізує внутрішні американські виробництва, що створить додаткові робочі місця для американських громадян. Тому їхні очікування, напевно, є більш ґрунтовні та справедливі».
Проте для України важливо, щоб будь-які мирні ініціативи не порушували її економічні інтереси.
«У цій ситуації ще одне: ми маємо завжди думати про інтереси України. І не всі варіанти, запропоновані на сьогоднішній момент щодо досягнення миру, підходитимуть Україні з точки зору її інфляційних інтересів. Тому це також дуже суттєве питання, яке має бути враховане при визначенні того, що підходить Україні, а що ні».