180 млн тонн парникових газів було викинуто через війну в Україні — заступниця міністра захисту довкілля

За час війни в Україні у навколишнє середовище було викинуто майже 180 млн тонн парникових газів. Це дорівнює рівню викидів такої країни як Бельгія. На найбільшому кліматичному саміті світу — COP в Баку — українська делегація представляє екологічні ініціативи в рамках «зеленої політики». Також Україна намагається показати, що Київ може бути надійним та сильним партнером.
Про це в етері Громадського радіо розповіла заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.

Україна на кліматичному саміті COP

У Баку на найбільшому кліматичному саміті світу — COP29, що відбувається з 11 по 22 листопада, Україна активно підкреслює не лише свої амбіції у боротьбі зі зміною клімату, а й серйозні екологічні наслідки війни, яку веде Росія. За словами Вікторії Киреєвої, українська делегація прагне привернути увагу світу до шкоди, завданої екосистемам країни, та підкреслити, що Україна може бути надійним партнером у глобальній боротьбі за кліматичну стабільність.

Одним із головних акцентів на саміті стали екологічні наслідки російської агресії. Україна стала першою країною, яка розробила та впровадила методику розрахунку парникових викидів, що виникають внаслідок бойових дій.

«Ми перша країна, яка впроваджує методику розрахунку саме викидів парникових газів від військової агресії. Я більше скажу, ця тема дуже цікавить всіх на конференції тому що такої практики немає. А ми в свою чергу показуємо звіти, показуємо як ці розрахунки проходили і вже на наступному тижні будемо презентувати перші методики щодо їх підрахунку».

За словами Киреєвої, від початку війни в атмосферу потрапило близько 180 мільйонів тонн парникових газів, що еквівалентно викидам таких країн, як Бельгія. Україна продовжує показувати світу, як війна не лише руйнує життя людей, але й завдає величезної шкоди навколишньому середовищу, тваринам і екосистемам.

«За два роки війни 180 мільйонів тонн парникових газів були викинуті в навколишнє середовище. Це такі викиди як від одної країни Бельгія чи інших європейських країн, тому на це потрібно звертати увагу. В першу чергу ми тут, щоб про це говорити і говорити про те, що війна — це дорого і агресор повинен заплатити. І це один із наших великих меседжів, з яким ми вже втретє приймаємо участь на конференції COP».

За словами заступниці міністра, павільйон України на COP виготовлений з натурального паперу, в який вплетені зерна рослин. Це символізує відновлення після війни. Художниця з України протягом тижня працювала над створенням композиції, що розповідає історію України через малюнки. Від замінованих територій, через збирання меду на них, до відновлення енергетичних систем з паралельним впровадженням зелених інвестицій. Однією з ключових тем є також «війна очима тварин», що ілюструє страждання тварин у зонах бойових дій.

Кліматична політика: закон про кліматичну нейтральність до 2050 року

Україна не лише ставить акцент на своїх потребах у підтримці, а й демонструє свої зобов’язання у сфері захисту довкілля. У жовтні цього року Верховна Рада прийняла кліматичний закон, який зобов’язує країну досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. За словами Киреєвої, на саміті також обговорюється інтеграція України в глобальні кліматичні ініціативи, а також її роль у реалізації міжнародних екологічних проектів.

«У жовтні цього року Верховна Рада прийняла кліматичний закон і ми взяли на себе зобов’язання до 2050 року провадити кліматичну нейтральність. Тому Україна — це не тільки країна, яка потребує підтримки, це країна, яка може стати надійним партнером. І ми це показуємо на цій конференції».

Обмін досвідом та міжнародна співпраця

Крім демонстрації своїх досягнень, Україна активно обмінюється досвідом з іншими країнами. Одним із головних напрямків є співпраця з Європейським Союзом.

Вікторія Киреєва зауважує, що це перший раз, коли ЄС проводить свої заходи в павільйоні України на саміті COP, що підкреслює близькість України до європейської спільноти. Також, за словами заступниці міністра, особливу увагу до українського досвіду проявили країни, які також мають історію воєн, зокрема Азербайджан.

«Учора до українського павільйону підходили азербайджанські журналісти і дуже цікавилися, як Україна розраховує свої збитки, як ми узаконюємо саме екоцид. Як ми хочемо довести всьому світу, що Росія вбиває не тільки наших людей, вона вбиває наше довкілля, наших тварин і повністю нашу екосистему. Ми плануємо на багатьох сайт-івентах в павільйоні про це говорити, а також у нас є зареєстровані інші заходи за межами нашого павільону, тобто в павільонах наших партнерів, де ми будемо це проваджувати».

У павільйоні України вже провели ряд двосторонніх зустрічей. У наступні дні конференції Україна планує продовжити обговорення впливу війни на довкілля та екоцид, зокрема у рамках екологічних і енергетичних днів саміту. Також очікується, що на конференції буде присутня Світлана Гринчук, міністерка із захисту довкілля України.

«І якраз в нашому павільйоні будуть проведені двосторонні зустрічі і підписані меморандуми та угоди про співпрацю. Вже після COP ми приїдемо, розкажемо, що ми дізналися, який досвід ми привеземо в Україну. Але окремо конференція COP – це не тільки наш павільйон, це ще великі перемовні процеси. На COP наші перемовники впроваджують кліматичні політики».

Фінансова підтримка та кліматичні інвестиції: нові перспективи

Одним із важливих моментів COP29 є питання фінансування кліматичних ініціатив. Саміт був охарактеризований як «фінансовий», оскільки країни розвинутої частини світу планують визначити нову глобальну мету кліматичного фінансування. Уже зараз розвинуті країни виділили більше 100 мільярдів доларів на підтримку низьковуглецевого розвитку у країнах, що розвиваються. Україна сподівається, що підвищення обсягів фінансування дозволить відновити країну після війни, впроваджувати низьковуглецеві технології і досягти своїх амбіцій у сфері сталого розвитку.

«Цього року цей COP називають фінансовим. Вперше за 15 років країни планують визначити нову глобальну мету кліматичного фінансування. Розвинуті країни вже виділили більше 100 мільярдів доларів на підтримку низьковуглецевого розвитку в країнах що розвивається.

Ми всі розуміємо що збільшення цих ресурсів допоможе впроваджувати низьковуглецеві заходи. Але тут друге питання, яке вперше за історію COP виникло: як це фінансування буде аналізуватися, наскільки воно буде прозорим. Тому ми насправді чекаємо певних результатів вже на кінець конференції».

Реакція на присутність Росії на COP

Незважаючи на те, що Росія також присутня на саміті COP, представники України відмовляються вести діалог з країною-агресором. Вчора, під час виступу президента Білорусі, українська делегація публічно покинула залу, продемонструвавши своє ставлення до держав, які сприяють війні на українській території. Водночас президент Польщі та президентка Молдови на саміті неодноразово підкреслювали важливість припинення війни в Україні, зазначаючи, що це є пріоритетом для всього світу.

Вікторія Киреєва також зазначила, що російська делегація намагається підважити зусилля України на конференції. Однак, на її думку, ніяких вагомих результатів ці зусилля не матимуть.

«Я думаю що спроби завжди є але вони (росіяни — ред.) роблять їх не своїми руками. Ми стараємось це все ігнорувати. Сьогодні в нас проходять виступи прем’єр-міністрів урядів, тому ми теж чекаємо їхньої уваги на війну в Україні. І в той же час, хочу сказати, тут є велика делегація України, дуже велика діаспора, яка проживає в Баку. Вони не дадуть нашим агресорам заподіяти будь-якого лиха нашому павільйону».