Після початку повномасштабного вторгнення Київ став новим домом для 234 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними опитування, проведеного благодійним фондом «Рокада», 87% з них прагнуть залишитися тут на постійній основі. Однак місто стикається з низкою труднощів на цьому шляху.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Марина Хонда, заступниця голови КМДА.
Оренда житла в Києві стала чи не головною перешкодою для переселенців. Більшість новоприбулих зіштовхується з високими цінами на оренду, які не завжди відповідають їхнім фінансовим можливостям. Хоча місто має ряд програм, спрямованих на допомогу ВПО, забезпечити доступне житло в столиці для такої кількості людей — завдання, яке потребує більшого залучення держави.
«Звичайно, найбільша проблема, з якою вони стикаються — це житло. Вони житло це орендують і на цю оренду, звичайно, не вистачає коштів. Що стосується міста Києва і можливості працевлаштування, можливості влаштування дітей до шкіл, садочків, медичне забезпечення, підтримка з боку підприємництва — це місто Київ відпрацьовує в різних програмах і надає такі можливості. А от питання житла, воно більш глобальне і потребує вирішення, в тому числі, на загальнодержавному рівні», — підкреслила Марина Хонда.
Вона зазначає, що Київ розглядає можливість розширення наявних програм, однак цього може бути недостатньо для подолання поточної кризи.
Близько 70% переселенців змогли знайти роботу в Києві, переважно в галузях освіти та науки. Втім, для старших людей і людей з інвалідністю доступ до працевлаштування залишається обмеженим. Як зазначила пані Хонда, ейджизм і низькі зарплати обмежують можливості працевлаштування.
«Майже 70% внутрішньо переміщених знайшли роботу в місті Києві. І це люди, як правило, з вищою освітою. Ми подивилися, що це була галузь, в якій вони останній час працювали. Це освіта і наука. Але, звичайно безробіття є. Як правило, дуже часто пов’язане з віком. Ейджизм, давайте визнавати, він так само у нас присутній в Україні, коли людей старшого віку не приймають на роботу».
Також є проблема з обізнаністю — багато ВПО надають перевагу приватним сайтам з пошуку роботи, а не звертаються до центрів зайнятості, де існують програми перекваліфікації, перенавчання, грантової підтримки для розвитку бізнесу.
«Дивно для мене було, що дуже мало людей користується послугами центру зайнятості, хоча там є державні програми по перекваліфікації, перенавчанню, отриманню сертифікатів на отримання нової професії, отримання грантів для відкриття бізнесу. Можливо це якась недовіра, але система працює, є ці можливості. Але люди намагаються шукати роботу більше на приватних сайтах», — підкреслила представниця КМДА.
Більшість переселенців належать до вікової категорії 18-60 років, і багато з них мають дітей, яких потрібно влаштувати до навчальних закладів. Марина Хонда стверджує, що проблем із доступом до освіти для дітей ВПО у Києві немає. Вони отримують пріоритетне зарахування до садочків та шкіл, а також користуються безкоштовним проїздом і харчуванням за рахунок міського бюджету.
«Наразі немає черг до навчальних закладів. У садочки і в перший клас діти внутрішньо переміщених зараховується позачергово. У нас діти внутрішньо переміщених осіб харчуються за рахунок міського бюджету, а також так само, як і діти киян, мають право безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Тобто, в нас жодної скарги», — зазначила пані Хонда.
Крім того, велика частина вчителів, яких прийняли на роботу, — також переселенці, що сприяє їх інтеграції в освітнє середовище столиці.
«Освіта прийняла найбільшу кількість вчителів на роботу з числа внутрішньо переміщених осіб. У нас наразі є 47 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб. Всі ходять в садочки і в школи. Немає питань щодо запису до освітніх навчальних закладів для внутрішньо переміщених осіб».
Доступ до медичних послуг також залишається пріоритетом для Києва. Марина Хонда зауважує, що переселенці, які підписали декларації з комунальними закладами, можуть безкоштовно отримувати медичні послуги в межах програми НСЗУ. Однак частина переселенців ще не обізнана про можливість безоплатного обслуговування в комунальних закладах, через що деякі помилково звертаються до приватних клінік, де обслуговування може бути платним. Для тих, хто потребує додаткової підтримки, місто запровадило програми компенсації вартості ліків.
«Ті, хто підписав декларацію по місту Києву, отримують послуги безкоштовно. Не всі підписали декларації і дуже часто внутрішньо переміщені особи плутаються в тому, що є комунальні заклади, є приватні, державні і можливо десь є необхідність сплачувати кошти. Але те, що стосується пакетів НСЗУ, якщо ви їх підписали і отримуєте послуги в Києві в комунальних закладах — це безкоштовно. Є міські програми, навіть додатково щодо компенсації ліків», — підкреслила Хонда.
Попри всі зусилля, багато переселенців, зокрема літні люди та малозабезпечені сім’ї, відчувають потребу в гуманітарній допомозі. Зокрема, йдеться про продукти харчування, засоби гігієни та інші базові потреби. Понад 70% опитаних висловили занепокоєння через брак гуманітарної підтримки.
«Тут найбільші дві проблеми, які ми виявили у дослідженні — це, звичайно, житло, нестача коштів на оренду житла. І на продукти харчування. Це те, що турбує. У нас 70 тисяч пенсіонерів переміщених з 2022 року. І як не дивно, 70% опитаних людей відповіли, що їм не вистачає гуманітарної допомоги. Тобто елементарно продукти харчування, засоби гігієни. Бо люди приїжджають з пустими руками, без нічого, з мінімальною кількістю речей. Це часто діти або лежачі люди», — зазначила Марина Хонда.
На загальнодержавному рівні наразі ведеться робота над новим законом про статус ВПО, який враховуватиме реалії, що виникли внаслідок повномасштабного вторгнення. У Верховній Раді вже створена спеціальна комісія, яка напрацьовує відповідні пропозиції, і цей законопроєкт має заповнити прогалини в наданні допомоги ВПО.
«У Верховній Раді створена тимчасова спеціальна комісія. Народні депутати напрацювали новий закон про статус внутрішньо переміщених осіб, тому що той закон, який був прийнятий, це закон 2015 року. Він не враховує величезну кількість проблем, які виявило повномасштабне вторгнення. Є державна стратегія».
Крім того, КМДА звернулася до експертів Ради Європи для аналізу наявних міських програм. Мета — зрозуміти, як ефективніше надавати підтримку переселенцям, що потребують психологічної, гуманітарної та правової допомоги.
«Те, що стосується програм, найбільша програма, яку зараз потребує держава — це програма житла для внутрішньо переміщених осіб. У місті Києві існує 8 галузевих програм, які імплементують реалізацію їхніх прав.
Разом з тим на підставі дослідження, яке в нас зараз вже є, ми звернулися до експертів Офісу Ради Європи в Україні, для того, щоб вони проаналізували наші міські програми. Проаналізували їх з точки зору, що ми не врахували, що ми можемо, виходячи з можливостей місцевого самоврядування, зробити для того, щоб ще більше допомогти внутрішньо переміщеним особам».