Із 2025 року Україна робить рішучий крок до відновлення авіасполучення, починаючи з Києва, зокрема з аеропорту «Жуляни».
В умовах тривалої війни та високих безпекових ризиків державні органи та експерти розробили поетапний підхід, який дозволить відновити авіаперельоти, забезпечивши максимальну безпеку для пасажирів та персоналу.
Цей амбітний план, його виклики та значення для країни вже стали предметом жвавих обговорень, зокрема в статті «Перша злітна смуга — відновлення польотів в Україні у 2025 році», яка викликала значний резонанс серед експертів та широкої аудиторії.
Аеропорт «Київ» (Жуляни), розташований на правому березі Дніпра, має ключові стратегічні переваги для запуску авіарейсів. Завдяки компактним розмірам, близькості до центру міста та основних урядових установ, «Жуляни» зручні як для пасажирів, так і для оперативного управління.
Розташування аеропорту в межах столиці дозволяє повною мірою бути прикритим захистом сучасної системи протиповітряної оборони Києва, що створює багаторівневу безпеку для обслуговування рейсів у нинішніх умовах.
Компактна та економічно ефективна інфраструктура аеропорту забезпечує обслуговування пасажирів із мінімальними витратами, що вкрай важливо у час, коли кожен бюджетний ресурс скеровано на підтримку країни. Завдяки цим перевагам, аеропорт «Київ» (Жуляни) стає оптимальним варіантом для відновлення авіасполучення в Україні вже у 2025 році.
Відновлення польотів — це не тільки повернення до міжнародної мобільності, але й розробка комплексної моделі співпраці між цивільними та військовими структурами, що може стати основою для майбутнього розвитку авіаційної галузі. Аеропорт «Жуляни» може відіграти головну роль у цьому плані, де передбачено взаємодію із ЗСУ та іншими службами. Успіх цього етапу дозволить масштабувати відпрацьовані механізми на інші аеропорти України.
Поетапне відновлення польотів враховує також поступове зростання пасажиропотоку та посилення протиповітряної оборони інших аеропортів. Згодом можна буде розглянути відкриття аеропортів «Бориспіль» і «Львів», що стане можливим після доопрацювання безпекових протоколів і накопичення досвіду на базі «Жулян».