Фото ілюстративне
Чинний президент США Джо Байден прийняв розумне рішення щодо надання закладеної для України допомоги до того як його місце займе Дональд Трамп.
Про це в етері Громадського радіо розповів Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Він зазначає, що варто обговорювати допомогу США у контексті серії пакетів, які зараз надходять до України. Водночас, Лакійчук нагадує причини такої кількості допомоги саме в цьому періоді:
«Те, що зараз допомога від партнерів надходить — це добре. Однак варто памʼятати, що початок 2024 року видався дуже скрутним для відносин США та України в контексті допомоги. Це сталося через внутрішньо політичну боротьбу. Із цього вилилась затримка фактично у 6 місяців в американській допомозі».
Експерт додає, що в результаті затримок у бюджеті США лишилася достатньо велика сума, яка призначена для допомоги Україні. І теоретично — її можна було б перенести на наступний рік. Однак, як зазначає Павло Лакійчук, президент Байден прийняв розумне рішення щодо реалізації закладених на це коштів до того як його місце займе новообраний Дональд Трамп.
Так звана ротація у Білому домі наразі викликає занепокоєння, каже Лакійчук. Адже у самого Трампа та його команди поки що немає точно вираженої офіційної позиції щодо допомоги для України. Внаслідок цього може виникнути багатомісячна пауза у наданні підтримки, що є дуже вагомим ризиком для України, каже експерт.
Однак, розуміючи ситуацію, європейські партнери намагаються активно шукати інші варіанти допомоги Україні, додає експерт:
«Помітили як затих формат Рамштайн? Це все через невизначеність з американським лідерством. Цей процес необіхідно було перехоплювати завчасно».
З іншої сторони повністю європейська допомога не перекриє американську, наголошує спікер. У цьому році співвідношення наданої військової підтримки США та Європи можна розцінити як 50 на 50. Навіть якщо Європа збільшить обсяги допомоги вдвічі, то в кращому випадку вдасться надати Україні таку кількість військової підтримку яку вона має цьогоріч, припускає Лакійчук.
Щодо дозволу Джо Байдена завдавати ударів по РФ ракетами великої дальності ATACMS експерт каже, що тут основну роль грає саме масштабність майбутніх ударів:
«Чим більший масштаб ударів — тим вищий тактичний результат. Тут «сіль» полягає у тому скільки ми маємо цих засобів ураження для таких ударів. Якщо ми маємо пів сотні ATACMS то це одне, якщо десяток це зовсім інше.
Для розуміння, для удару по арсеналу на Брянщині використали приблизно 6 ракет ATACMS, за даними зет-блогерів. Яка кількість необхідна для досягнення перелому? Затрудняюся сказати. Проте при будь-якій ситуації це точно послабить противника».
Крім того важливим аспектом є саме час, наголошує Лакійчук. Саме в перші тижні та місяці надані засоби будуть найефективнішими.
Нагадаємо, 17 листопада The New York Times із посиланням на офіційних осіб США повідомило, що Джо Байден дозволив Україні завдавати ударів по РФ ракетами великої дальності ATACMS.
Після новини The New York Times про дозволи Україні бити ракетами ATACMS углиб Росії французьке видання Le Figaro повідомило, що Франція і Велика Британія услід за США дозволили українській армії використовувати ракети SCALP/Storm Shadow для ударів по території РФ. Але потім видання змінило своє повідомлення і видалило ці дані.
Згодом міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро відреагував на новини про далекобійну зброю. Він не підтвердив і не заперечив надання Україні дозволу застосовувати ракети SCALP для ударів углиб території Росії. Він, відповідаючи на запитання журналістів, нагадав, що Париж виступав за послаблення обмежень.
Так само й Велика Британія не підтвердила надання Україні дозволу на удари своєю далекобійною зброєю по території Росії.
Міністерку освіти Бріджит Філліпсон запитали чи буде Велика Британія наслідувати приклад США, які надали дозвіл на удари по РФ. Вона лише сказала, що у Британії залишаються «непохитними в нашій підтримці українського народу через майже тисячу днів цього конфлікту».
Щодо дозволу на удари британською зброєю по Росії, вона не сказала нічого. Те саме зробив і прем’єр-міністр країни Кір Стармер. Він заявив, що «ми повинні подвоїти» підтримку України й пообіцяв, що Україна буде «головним» питанням його порядку денного на саміті.