Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зауважив, що Кабмін 29 листопада видав розпорядження про надання Державній прикордонній службі 23 млрд грн на закупівлю боєприпасів для ЗСУ в обхід Агенції оборонних закупівель Міноборони.
Про це Сергій Згурець розповів в етері Еспресо.
Він наголосив, що «ЗСУ не отримують необхідних дефіцитних боєприпасів», а «влада вкрай нераціонально використовує державні кошти на посилення обороноздатності»:
«Принаймні такий попередній висновок можна зробити на тлі появи вкрай дивного розпорядження №1191-р за підписом прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 29 листопада 2024 року», — каже він.
У розпорядженні йдеться про те, що за згодою Міноборони України Адміністрації Державної прикордонної служби делеговані повноваження на виконання бюджетної програми 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» в сумі 23 млрд грн для здійснення закупівлі товарів оборонного призначення для потреб Сил оборони. Ідеться про боєприпаси низки дефіцитних номенклатур.
«Ми впродовж декількох днів вивчаємо цю історію. Таке враження, що ми на межі великого скандалу з можливістю закупівлі озброєння для ЗСУ через Державну прикордонну службу. Тому що йдеться про 23 млрд грн, які мають бути скеровані до ДПСУ, щоб начебто закупити боєприпаси для передачі ЗСУ.
Я говорю, що це скандальні речі, бо, з огляду на законодавство, ми не можемо говорити про обсяги цього контракту чи контрактів, хто їх буде виконувати. Але спробую сказати «езоповою мовою». Це розпорядження Кабміну з’явилося 29 листопада, буквально через два дні після того, як керівник ДПСУ 27 листопада отримав пропозицію від однієї посередницької фірми, що можна закупити ці боєприпаси через ДПСУ, а потім передати їх ЗСУ», — каже Сергій Згурець.
Він зазначив, що «викладає лише основні застереження щодо цієї оборудки», перед цим провівши розмови з низкою фахівців, обізнаних з її деталями, а також «з огляду на обмеження в умовах війни щодо розголошення детальної інформації про збройові контракти чи наміри».
За словами експерта, стартом цієї оборудки став лист, який голова ДПСУ, генерал Сергій Дейнеко скерував на ім’я міністра оборони, інших силових міністрів з їхнім інформуванням про те, що на адресу адміністрації ДПСУ надійшли комерційні пропозиції від однієї посередницької компанії щодо можливості постачання боєприпасів до реактивної та ствольної артилерії.
Після цього листа через два дні з’явилося рішення Кабміну про виділення коштів на ці потенційні закупівлі у великих обсягах у відповідь на ці комерційні пропозиції від польської фірми-посередника. І Міністерство оборони дало на це згоду, каже Сергій Згурець:
«Всупереч створеній закупівельній інфраструктурі Міністерства оборони України, яка вже ефективно працює, викликає подив бажання передати відповідні повноваження із закупівлі боєприпасів до ДПСУ, яка ніколи не здійснювала закупівлі боєприпасів в таких обсягах та в якої відсутні відповідні фахівці та компетенції для проведення інспекції наявних боєприпасів та аналізу виробничих спроможностей».
На переконання директора Defense Express, з огляду на викладене, виникають питання, які потребують відповідей — щонайменше на рівні органів контролю, які супроводжують цей процес.
Агенція оборонних закупівель таких унікальних пропозицій, як керівництво ДПСУ, не отримувала. Бо агенція, щонайменше на рівні заяв її керівництва, аби мінімізувати ризики та витрати, орієнтована на контрактування озброєнь та боєприпасів у безпосередніх виробників, чи хоча б в офіційних представників. Але пропозиції від польської фірми, яка не потрапляє у дві ці категорії постачальників, влаштували усіх і так швидко. Проте в обхід агенції.
Причому йдеться саме про нові вироби й постачання у досить обмежені терміни. Від 120-міліметрових мін до мінометів, реактивних снарядів до РСЗВ і вкрай дефіцитних артснарядів радянського стандарту у 122 мм та 152 мм. Обсяги постачання цієї нової продукції начебто виробництва 2024-2025 років є такими високими, як повне річне виробництво снарядів великого збройового заводу. Але варто пам’ятати, що всі європейські чи східноєвропейські виробники цієї номенклатури вже повністю завантажені замовленнями на наступний рік і додаткового виробити такий додатковий обсяг продукції фізично не в змозі.
Звісно, в умовах тотального дефіциту та високого попиту вкрай важко говорити про ринкові ціни. Проте дивною є вимога здійснення попередньої оплати у 100 % – не тільки для наявних боєприпасів, але навіть для тих, які планується поставити у 2025 році з виробництва. Така попередня оплата є аномально великою й одразу 100% передоплати відразу після підписання контракту, м’яко кажучи, не є типовою практикою закупівель. Зазвичай до моменту навіть попередньої оплати у 10% проходять кілька етапів передконтрактної роботи (встановлюється виробник, проводиться технічна інспекція виробничих потужностей підприємства, підтверджується наявність товару на складі у продавця тощо). Таку комерційну пропозицію від польської компанії Агенція оборонних закупівель навіть не розглядала б як щось таке, що заслуговує на увагу. Особливо в умовах, коли ігнорується здійснення вчасних оплат для вітчизняних виробників зброї, що блокує розвиток власної «оборонки».
«Ми дивилися на ціни цих боєприпасів, які на 5% або щонайменше 8% вищі, ніж середньоринкові, звісно, якщо взагалі можна говорити про середньоринкові ціни в таких умовах. Але це все здійснюється в обхід Міністерства оборони, в якому є Агенція оборонних закупівель, а створювалася вона для того, аби укладати контракти з постачальниками, мінімізувати витрати, контролювати наявність цих боєприпасів на складах виробників або у посередників. Однак це робиться в обхід Агенції закупівель на підставі лише одного листа від керівника ДПСУ», — зауважив військовий експерт.
Вона, як мені пояснювали, вже має невиконані контракти перед Міноборони у постачанні нових боєприпасів — чи точніше, скасовані через форс-мажорні обставини. Разом з тим, за попередніми даними, понад третина бюджету прикордонників на закупівлю озброєння і військової техніки для власних потреб з початку повномасштабного вторгнення припадає саме на поставки через цю польську компанію.
Частка польської компанії в постачаннях до ПС може, звісно, бути поясненням такої безмежної довіри, але таке пояснення також може бути кваліфіковано в рамках Кримінального кодексу України. Щодо нових поставок, то ДПСУ ніколи не здійснювала закупівель боєприпасів в таких обсягах, як пропонується зараз, і в якої відсутні відповідні фахівці та компетенції для проведення інспекції наявних боєприпасів та аналізу виробничих спроможностей. До речі, польська компанія навіть не вказала походження товару.
Загальні обсяги постачань боєприпасів від польської компанії, поставки від якої керівництво ДПСУ визначає як особливо важливі для складових Сил оборони України, приблизно уп’ятеро більші, ніж 23 мільярди гривень, які вже зафіксовані в урядовому рішенні, яке підписав прем’єр-міністр. Що означає, що до цієї історії планувалось чи планується фінансове продовження.
«Після того, як будуть перераховані перші транші на підставі цього дивного урядового рішення, не кажіть, що не попереджали про ризики такої оборудки — набагато масштабніші за своїми негативними наслідками, аніж ті, що вже є з контрактами на постачання мін через компанію «Альфа». І не треба цього разу чекати форс-мажору.
Бо він уже є, — додав Згурець. — Думаю, це розпорядження Кабміну потребує дуже великої уваги з боку експертного середовища, розуміючи всі ризики розголошення інформації, що стосуються цих контрактів.
Але повторюсь, є досить серйозні сумніви у можливості виконання цього контракту й використання державних коштів, які начебто будуть скеровані на боєприпаси. Ми до цієї теми будемо повертатися в межах можливостей нашого законодавства, також має бути публічний розголос цієї історії», — резюмував Згурець.
Нагадаємо, 29 листопада Кабінет міністрів України ухвалив рішення спрямувати 150 млн грн на закупівлю зброї та техніки для Головного управління розвідки Міністерства оборони.