ОАСК. Фото ілюстративне: adm.ki.court.gov.ua
Відбирати суддів до Вищого суду з публічно-правових спорів мають міжнародні експерти з переважним правом голосу. Це дозволить уникнути створення нового ОАСК.
Про це в етері Громадського радіо розповіла юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук.
Тетяна Шевчук пояснює, що Вищий суд з публічно-правових спорів розглядатиме позови проти органів державної влади вищого рівня. Це, наприклад, центральні органи виконавчої влади, Національний банк України тощо. Раніше такі справи розглядав Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК), який ліквідували ще у грудні 2022-го.
Створення такого суду входить у вимоги до України на 2024 рік від Міжнародного валютного фонду (МВФ). А в програмі від ЄС Ukraine Facility сказано, що ми маємо створити й запустити цей суд протягом наступного року.
Для створення суду законодавці створили три законопроєкти: 12206, 12206-1 та 12206-2. За словами Шевчук, базово текст схожий в усіх трьох документах.
«Верховна Рада вчора (4 грудня — ред.) вже голосувала ці законопроєкти й відхилила всі три. Тому в нас зараз виникає проблема, що далі робити. Ми розуміємо, що треба подавати новий текст до Верховної Ради й встигнути проголосувати до 20 грудня, коли закінчиться останній пленарний тиждень у цьому році. А каменем спотикання є концепція участі міжнародних експертів в процесі добору суддів цього суду. Ми вже маємо досвід інших комісій (наприклад, Вищого антикорупційного суду) і наполягаємо, щоб добір суддів, принаймні на доброчесність, здійснювали міжнародні експерти, оскільки вони незалежні й вільні від політичного впливу», — підкреслює юристка.
Як раніше писав Центр протидії корупції, законопроєкти, які вже відхилив парламент, намагалися нівелювати контроль з боку міжнародних експертів. Але саме міжнародні експерти, як зазначає Шевчук, є запорукою чесного і справедливого добору суддів.
Тому, за словами експертки, є дві можливі моделі відбору суддів до Вищого суду з публічно-правових спорів, які б задовольнили громадськість. Це або шість міжнародних експертів, що здійснюють відбір (такий орган в Україні вже існує — Громадська рада міжнародних експертів), або орган з трьох українських та трьох міжнародних експертів, де міжнародна сторона має переважне право голосу у випадку розбіжностей.
«Такий орган буде здійснювати оцінку доброчесності кандидатів у судді. Він буде проводити аналіз їхнього майнового стану, можливо, аналіз попередніх судових рішень, збиратиме іншу інформацію, проводитиме інтерв’ю з кандидатом і виноситиме висновок, чи відповідає певна людина критерію доброчесності», — роз’яснює представниця Центру протидії корупції.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11425-д, згідно з яким судді мають проходити кваліфікаційний іспит через анонімні тестування та практичні завдання.
Анонімне тестування перевірить когнітивні здібності, а також знання історії української державності, знання у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір.
Якщо кандидат набере не менше 75% правильних відповідей за кожну частину тесту, то буде вважатись, що він успішно склав тест. Водночас прохідний бал тесту на когнітивні здібності має визначати ВККС.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція