Фото: Ехо Кавказу
У Грузії чотири опозиційні партії, які пройшли до парламенту, але відмовились визнати результати виборів, звернулися до влади зі своїми вимогами.
Про це повідомляє «Ехо Кавказу».
Своє звернення опозиціонери адресували засновнику та голові панівної партії «Грузинська мрія» Бідзіні Іванішвілі. У заяві вимагається:
Україна ввела санкції проти уряду Грузії через розгін протестів проти відмови від євроінтеграції. Відповідний указ у четвер, 5 грудня, підписав президент Володимир Зеленський.
Цим указом він ввів у дії санкції проти уряду Грузії, які запровадила Рада національної безпеки та оборони.
За його словами, санкції ввели проти тієї частини влади у Грузії, «яка здає Грузію Путіну». Він також закликав країни ЄС та США до аналогічних рішень.
«Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви», — наголосив Зеленський.
Він уточнив, що Україна застосувала санкції проти грузинського бізнесмена та експрем’єра Бідзіни Іванішвілі, який є засновником керівної партії «Грузинська мрія». Також під санкції потрапили 19 його спільників. Саме ті, хто продає інтереси Грузії та людей.
Згідно з додатком до президентського указу про санкції проти уряду Грузії, під санкції, крім Іванішвілі, також потрапили:
Раніше проти влади Грузії санкції запровадили Литва, Латвія та Естонія. Зокрема, проти 11 грузинських чиновників ввели заборону на в’їзд.
28 листопада в Тбілісі люди вийшли на мітинг після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про відмову від вступу в ЄС до 2028 року. Люди зібралися біля центрального офісу керівної партії Грузинська мрія й будівлі парламенту країни в Тбілісі. Акція протесту була організована через соціальні мережі.
Протестувальники ствердили, що рішення прем’єра Іраклі Кобахідзе — це зрада інтересів країни й порушення статті 78 Конституції Грузії, де закріплене прагнення до євроінтеграції. За їхніми словами, такі дії ставлять під загрозу майбутнє держави.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що не складе свої повноваження через те, що парламент, який вона називає нелегітимним, не зможе обрати її наступника.
«Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тому не може бути інавгурації. Мій мандат діє доти, доки законно не оберуть парламент, який законно обере когось замість мене. Я з вами і буду з вами», — сказала грузинська лідерка.
У ніч проти 1 грудня грузинським силовикам не вдалося розігнати мітинг проти відмови від переговорів про вступ до ЄС. Протестувальників відтіснили від будівлі парламенту, однак на ранок вони досі перебувають під Грузинським державним університетом.
Наразі масштабні протести у Грузії тривають п’яту добу. Силовики вже затримали щонайменше 240 людей. Затримують переважно молодь. Про це в етері Громадського радіо розповів грузинський активіст, конфліктолог Зураб Бендіанішвілі.
Водночас, Конституційний суд Грузії не прийняв до розгляду позови президентки Саломе Зурабішвілі та опозиційних депутатів про скасування результатів парламентських виборів, які відбулись у країні 26 жовтня, повідомляє «Эхо Кавказа», посилаючись на рішення грузинського Конституційного суду від 3 грудня.
«Рішення є остаточним та оскарженню чи перегляду не підлягає», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що лише двоє із дев’яти суддів КС виступили за розгляд позову.
4 грудня у Тбілісі, в офісах грузинської опозиції відбулися обшуки. Правоохоронці затримали лідера коаліції «За зміни» Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.
Вони відбулися 26 жовтня. Офіційно на виборах перемогла панівна «Грузинська мрія», яка здобула майже 54% голосів. Прохідний бар’єр у 5% подолали ще чотири опозиційні партії, але всі вони відмовилися визнавати результати виборів та входити до парламенту. Міжнародні спостерігачі також заявили про тиск і залякування на виборах.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася визнавати вибори до парламенту, результати яких назвала «тотально сфальсифікованими».
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що на парламентських виборах у Грузії «були допущені серйозні порушення, що потребує розслідування та незалежного підходу до цієї проблеми».
Згодом опозиція почала проводити акції протесту з вимогами проведення нових виборів.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція