«Цей простір має право на життя»: у бомбосховищі Одеського театру ставитимуть вистави

Складну оперу Арнольда Шенберга в мінімалістичних декораціях поставили у бомбосховищі Одеського національного театру опери та балету. Це проєкт, якого ще не було в Україні. Його готували понад рік, а тепер виставу можуть подивитися всі охочі.

«Коли я почала об’єднувати те, що відбувається у мене в голові, що хотів сказати Шенберг, які відчуття цієї жінки, і зрозуміла: “Так це ж про мене! І це про кожного з нас”».

Першу частину вистави на сцені лише вона — провідна солістка Одеського театру опери та балету Юлія Терещук. Солістка виконує складну партію сопрано, в якій втілено внутрішнє «я» кожної жінки. Монодрама «Очікування» німецького композитора Арнольда Шенберга вперше звучить українською. Для цього ціла команда перекладачів працювала разом із німецькими колегами над адаптацією тексту для українського глядача, розповідає режисер Микола Решетньов.

«Я вважаю, що це дуже великий крок для нашої опери, для нашого театру. Це ставить нас на дуже високий рівень, що ми можемо втілювати такі проєкти, можемо виконувати таку музику. Що в нас є виконавці, котрі можуть це гідно презентувати», — каже режисер.

Новий формат вистав

Прем’єра опери на Батьківщині відбулася рівно 100 років тому — у 1924-му. Після початку повномасштабного вторгнення формат вистав в Україні змінився. Спочатку непередбачувані тривоги, а потім і відключення світла внесли корективи у звичний перебіг спектаклів. Десь виступ просто переносили чи скасовували, а в Одеському театрі опери та балету знайшли новий формат: у сховищі чекав другий склад артистів, який готував свою програму, розповідає провідна солістка Одеського театру опери та балету Юлія Терещук:

«І коли влітку був випадок, що люди прийшли на балет, і було відключення світла, вони спустилися в укриття. Однак і там не було світла, бо ми якраз перемикалися на генератор. Повне укриття людей… Ми проспівали майже годину українських пісень, разом із людьми, вони були щасливі. І ми зрозуміли, що цей простір має право на життя».

Слухайте також: Пушкін і голосування Труханова: чи дійсно Одеса так важко прощається з російськими назвами

Так народилася ідея використовувати сховище оперного театру як майданчик для вистав. Над тим, щоб втілити спектакль в життя попрацювали й художники зі світла, і реквізитори, і режисер. Задачу ускладнювали й акустичні властивості укриття, і його розмір. Особливо це стосується другої частини вистави — секстету Шенберга «Просвітлена ніч», розповідає старший концертмейстер Одеського театру опери та балету Ігор Парада.

«Вона все ж таки написана для оркестру, а у сховищі немає можливості розмістити великий оркестр. І там дуже багато побудовано на тому, щоб ми б зараз назвали якимись звуковими ефектами, спецефектами», — зауважує концертмейстер.

Однак і недоліки можна перетворити на переваги, розповідає режисер Микола Решетньов:

«І вимоги, які нібито поставило нам сховище, незвичністю майданчика, вони перетворюються на наші додаткові засоби. І ми ними змогли скористатися. Я вважаю, що цей майданчик дає такі додаткові можливості».

Незвичний формат — складна опера у приміщенні сховища театру — тільки запускається. Пройшли буквально прем’єрні покази. Але артисти радять не боятися йти на складний матеріал. Бо ця опера, ці декорації, цей настрій — це про кожного з нас під час цієї війни. Тож варто передивитися афішу Одеського театру опери та балету та забронювати квитки, каже режисер Микола Решетньов.

«Це про наше внутрішнє “я”. Про пошуки його, про те, що треба робити кроки, про те, що треба здійснювати вчинки. Опера називається “В очікуванні”. Ми хочемо сказати, що поки ти чекаєш, ти не живеш, хочемо сказати, що треба щось робити, починати щось робити, і тоді щось станеться. Поки ти чекаєш правильного моменту, чи поки все буде добре, ти можеш не дочекатися», — наголошує Микола Решетньов.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі