Якщо знущання у 211 бригаді розслідуватимуть військові структури, то таке розслідування закінчиться нічим.
Таку думку в етері Громадського радіо ввечері в понеділок, 16 грудня висловив програмний директор правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Володимир Яворський.
«Головна проблема — це те, що називається відомчими розслідуваннями, коли такі розслідування не є незалежними. Вони проводяться самими військовими і фактично в абсолютній більшості випадків призводять до того, що всі сліди злочинів ховаються. Єдиний, хто може незалежно проводити розслідування [цієї справи] — це Державне бюро розслідувань під керівництвом Офісу генерального прокурора. Там є спеціальний департамент, який повинен боротися з катуваннями та жорстоким поводженням. Це їхня компетенція. Якщо не вони проводять розслідування, то це означає, що розслідування немає. Тому що крім них ніхто не має права проводити це розслідування. У цій справі, я впевнений, все закінчиться тим, що цих людей максимально розкидають по інших військових підрозділах по всій країні, щоб їх не можна було навіть опитати. І ця справа потоне серед інших», – вважає правозахисник.
За його словами, запобігати таким випадкам мав би Офіс уповноваженого з прав людини. Його працівники мали б відвідувати військові частини й запобігати таким випадкам. Тобто збирати скарги та робити якісь профілактичні речі.
«Очевидно, що тут йдеться про конфлікт, який тривав не один день. Це було місяцями чи кілька років у цій частині й навколо всі про це знали. Просто це нікому не було потрібно», — сказав правозахисник.
Він розповів, що «Центр громадянських свобод» раніше не стикався з такими випадками, бо він «екстраординарний». Водночас Володимир Яворський констатував, що проблема жорстокого поводження в різних закладах існує. Водночас він наголосив, що невідомо про випадки, коли б це закінчувалося кримінальним покаранням.
«Як правило, це якісь дисциплінарні стягнення і людей просто розкидують по інших підрозділах і справа заминається», — зазначив програмний директор «Центру громадянських свобод».
Він вважає, що у випадках, коли йдеться про катування «в жорсткій, явній формі», має бути «кримінальна перспектива». «Бо ми не можемо перетворюватися на російську армію з цього питання», — наголосив правозахисник.
Водночас він звернув увагу на те, що проблема з залежними від алкоголю чи наркотиків у війську також існує.
«Їх часто понабирали у військо просто по факту, щоб заповнити вакансії. Вони просто є небезпечними для тих людей, з якими служать. Цю проблему теж треба вирішувати. Бо вона теж накопичується. Є дуже багато цих конфліктів, які зрештою переростають у насильство», — наголосив програмний директор «Центру громадянських свобод» Володимир Яворський.
Він зазначив, що проблема алкоголізму в ЗСУ загалом є. Водночас він додав, що алкоголізм — це хвороба. «Людина не може просто взяти й перестати пити», — каже Володимир Яворський. Правозахисник додав, що таких людей спершу потрібно лікувати від алкоголізму і лише після покращень вони можуть служити в ЗСУ. А без лікування такі люди небезпечні.
«В неї [людини, яка хворіє на алкоголізм] можуть бути періоди, коли вона себе не контролює. Вона просто може перестріляти всіх тих, хто її оточує. Це справді проблема і я не чув, щоб з нею боролись», — додав правозахисник.
16 грудня «Українська правда» опублікувала матеріал, у якому йшлося, що Керівництво 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ знущалося над солдатами. Видання посилається на дані, які надав колишній офіцер відділення психологічної підтримки персоналу Тимофій Остафійчук. Він розповів про побиття, вимагання грошей, погрози.
Зокрема, за словами Остафійчука, на деяких військових не складали протоколи за перебування у стані алкогольного сп’яніння. За це, як стверджується, треба було заплатити від 5 до 20 тисяч гривень тому, хто виявив порушення.
Також військовий розповів про факти знущання та побиття військових, якщо вони не платили гроші.
«В основному знущаннями з бійців займався син начштабу [Валерія] Пастуха і похресник комбрига [Олега] Побережнюка — на той момент старший лейтенант, а зараз уже капітан, Владислав Пастух, який був командиром одного зі взводів у першому батальйоні», — йдеться у статті.
Ці слова підтвердили п’ятеро колишніх військових та сержантів бригади. За їхніми словами, Пастух-молодший вимагав у військових гроші і знущався над ними під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині та Дніпропетровщині.
Один з військових заявив, що як покарання за пияцтво, його прив’язали до дерев’яного хреста та фізично знущалися.
За словами офіцера Остафійчука, після цієї історії, яка стала відома і викликала великий резонанс всередині бригади, Пастуха-молодшого перевели на службу в іншу частину. А його батько виплатив гроші постраждалим військовим, які написали рапорти й довели перекази квитанціями.
Водночас кримінальне провадження через знущання над військовими не відкрили ані прокуратура, ані ДБР. Натомість прокуратура розслідувала справу про нескладання адмінпротоколів щодо військовослужбовців.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція