Витинанки для українців — давній вид декоративного мистецтва. З давніх часів це було найпростіше, чим можна було прикрасити дім до свят.
Про історію цих виробів етері Громадського радіо розповіла Наталка Откович — художниця, мисткиня, графічна дизайнерка, членкиня Спілки художників України.
Вона розповідає, що витинанка для українців — давній вид декоративного мистецтва. Цей виріб — найпростіше, чим можна було прикрасити свою оселю в давнину, особливо до свят, каже мисткиня.
«Це дуже гарний вид мистецтва, у якому можна себе розвинути. У витинанки можна вкласти свої емоції, це навіть може заспокоїти нерви. Крім того, цей вид мистецтва тренує моторику рук та вчить образно мислити. Своєрідна арт-терапія навіть можна сказати».
Наталка Откович розповідає, що у наш час витинання дуже швидко розвивається, як вид мистецтва. В Україні є багато художників, які зосередились на цих виробах. Мисткиня приводить у приклад Дарію Альошкіну, яка створює великі витинанки.
Також, Наталка Откович згадує Миколу Теліженка. «Якраз він, дійсно, підняв витинанку до рівня монументального мистецтва», каже про нього мисткиня.
Сама ж, Наталка Откович звернулася до витинанки десь у 2007 році:
«Це був мій початок. Потім було трохи затишшя. А тепер знову були виставки. Нещодавно була «Єдина мить» разом із Оксаною Сентимрей. Наші витинанки не симетричні, схожі більше до намальованої картини».
Для початківців, які хочуть освоїти витинання мисткиня радить таке:
«Найпростіше — взяти в руки папір та нижиці. Папір скласти вдвоє. Перед вирізанням можна нанести бажаний візерунок олівцем, а хто сміливець — можна одразу витинати. Спочатку можна пробувати вирізати різні образи, а далі — поєднувати їх у більш складні композиції та створювати картину. Також, можна використовувати різні види паперу для яскравішого зображення».
Мисткиня зазначає, що орнамент більшості традиційних витинанок геометричний та рослинний. Однак, можуть траплятися і зооморфні фігури та навіть предмети побуту.
Наприклад, витинанка у формі дерева життя (дерево життя — символ родини, роду). Художниця називає його найпопулярнішим серед видів витинанок. Також, на виробі, з метою захисту, можуть бути коні, птахи та інші звірі.
Українці вважали, що витинанка була своєрідним оберегом. Їх вішали над колискою маляти, прикрашали простір біля ікон, використовували замість фіранок на вікнах. На просторі між вікнами переважно висіло дерево життя, додає мисткиня.
Мисткиня додає, що в залежності від свята, українці використовували різні образи для витинанок. Це могли бути вироби у формі сніжинок, хрестів, барвінку, ангелів.
Наталка Откович каже, що давні витинанки робили зі шкіри. Потім для виробів почали використовувати папір:
«Ми можемо поглянути на ті ж самі гуцульські киптарі. На них є такі накладки, які виглядають як витинанки. Але вони зі шкіри. Однак зараз історично склалося, що витинанки саме паперові».
Мисткиня розповідає, що одним із видів витинанки є вириванка. Вона має досить нерівні краї, відповідно — чіткого орнаменту, який би хотілося бачити, не вийде.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція