Довженко-Центр отримав український фільм 1936 року, який знайшли в архіві студенти

Довженко-Центр отримав нову цінну знахідку — український фільм «Карл Бруннер», який зняли ще в 1936 році.

Про це установа повідомила у вівторок, 31 грудня.

Як сказано в повідомленні, студенти-кінознавці Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький, знайшли і передали у Фільмофонд «Довженко-Центру» стрічку «Карл Бруннер», яку в 1936 році на Одеській кінофабриці «Українфільм» створили режисери Олексій Маслюков і Мечислава Маєвська. Плівка зберігалась в архіві студентських робіт випускників університету, який молоді дослідники кіно зараз вивчають, упорядковують і фільмують для свого майбутнього документального проєкту. Поки у віднайденої позитивної фільмокопії відсутня фонограма. Її пошуки продовжуються, зазначається в повідомленні.

«Карл Бруннер» (також відомий під назвами «Держись, Карлуша!», «Тримайсь, Карлуша!» і навіть «Карлуша, тримайсь!») знятий за сценарієм угорського письменника і теоретика кіно Бели Балажа. Балаж також виступив художнім керівником стрічки. Операторами працювали молодий Михайло Козубенко і досвідчений Євгєній Славінскій, який знімав перші фільми ВУФКУ, а також був одним зі співоператорів авангардистського документального шедевру «Турксиб» (1929) Віктора Туріна.

Кінознавець Любомир Госейко в «Історії українського кінематографа» виділяв «Карла Бруннера» серед інших дитячих фільмів 1930-их через його антинацистське звучання. Тогочасна преса у короткому описі до стрічки так розставляла акценти: «„Тримайсь, Карлуша!» відповідає на питання, що надзвичайно цікавить радянських ребят,— як живуть діти за кордоном. Це — антифашистський фільм, що розкаже про пролетарських дітей Берліна».

«Карл Бруннер» вийшов на екрани 13 жовтня 1936 року у двох варіантах, для дорослої і дитячої аудиторії. Фільм мав успіх у глядачів на кінофестивалі у Донецьку, але отримав доволі критичні відгуки на сторінках російської газети «Кино» і українського журналу «Радянське кіно». Критики полемізували, за що саме потрібно критикувати цю роботу — за недостатню увагу до підпільної діяльності німецьких комуністів чи за розкриття образу Карлуші без необхідного психологічного аналізу.

Попри критику режисери Мечислава Маєвська та Олексій Маслюков продовжили працювати у дитячому кіно і створили ще кілька робіт на Київській та Ялтинській кіностудіях.

Як зазначили в «Довженко-Центрі», до сьогодні єдина відома фільмокопія «Карла Бруннера» зберігалась у російському Госфільмофонді. Віднайдена плівка дозволить ретельніше дослідити і краще зрозуміти українське кіно 1930-их років, зокрема дитячі і пригодницькі фільми того часу, їхню жанрову і пропагандистську складову.


Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція