Фото: rada.gov.ua
Верховна Рада IX скликання працює уже понад 5 років. За цей час через парламент пройшло більше ніж 12 тисяч ініціатив. Понад 1400 з них стали чинними законами.
Про підсумки роботи Верховної Ради IX скликання від першого засідання 29 серпня 2019 року і до кінця серпня 2024 року в етері Громадського радіо розповідає парламентська аналітикиня руху «ЧЕСНО» Софія Лазарова.
Вона зазначає, що серед 12 000 ініціатив, які пройшли через ВР, було понад 7000 законопроєктів. Найбільше законодавчих ініціатив ініціювали народні депутати, хоча також на це мають право Кабінет міністрів і президент.
«Якщо говорити про прохідність, тобто наскільки успішними є ті ініціативи, які подають народні депутати або ж президент, то президент має досить високу прохідність. 76% поданих ним ініціатив стають законами врешті. У нардепів відсоток прохідності, загальний, по всій Верховній Раді, — 14%. Але це у відсотках. В абсолютних цифрах найбільша кількість оновлень законодавства йде саме від народних депутатів», — зазначає Лазарова.
Аналітикиня додає, що менш ніж 20% законопроєктів доходили до голосування у Верховній Раді. Тобто 80% усіх поданих ініціатив залишалися на етапі, коли їх розглядав або відхиляв певний комітет.
Спікерка каже, що у середньому певна ініціатива стає законом протягом 191 дня — від моменту подачі ініціативи до моменту підписання президентом.
Читайте також: Скасування нарадчої кімнати: що за закон ухвалила Рада
Аналітикиня каже, що найцікавіше було аналізувати те, як законопроєкти проходять по різних комітетах. До того ж деякі комітети опрацьовують набагато більше законопроєктів, ніж інші. Так, у трійці найбільш завантажених комітетів — податковий, правоохоронний та комітет соцполітики.
У топі тих комітетів, чиї закони мають найбільшу підтримку в стінах Верховної Ради, — комітет з євроінтеграції. Як каже Лазарова, 93% законопроєктів, які опрацьовує цей комітет як головний, стають врешті законами. Також досить успішною є робота комітету з питань зовнішньої політики, додає представниця «ЧЕСНО».
Лазарова зазначає, що подавати законодавчі ініціативи депутати можуть самостійно або спільно з іншими депутатами — як зі своєї фракції чи групи, так і з інших. «ЧЕСНО» проаналізував лише ті ініціативи, які подавали від однієї фракції чи групи.
Так, з майже 2000 законопроєктів, які ініціювала фракція «Слуга народу», чинними законами стали менше ніж 20% з них. Прохідність законопроєктів від «Європейської солідарності» — 23%.
У проросійських груп та фракцій низька прохідність ініціатив. У групи «Відновлення України» — менш як 1%, в ОПЗЖ (фракцію розпустили після того, як заборонили партію навесні 2022-го) — 8%.
«ОПЗЖ, поки вона існувала у Верховній Раді, майже взагалі не підтримувала закони оборонного комітету. І це теж такий цікавий, показовий висновок. Тому що люди, які не підтримували взагалі ініціативу оборонного комітету, нині продовжують працювати у Верховній Раді в складі інших депутатських груп, фракцій», — коментує аналітикиня.
Читайте також: Рада схвалила ліквідацію МСЕК
Лазарова нагадує: щоб законопроєкт став законом, йому обов’язково потрібен підпис президента після голосування Верховної Ради. Глава держави, за Конституцією, має 15 днів на підписання. Але насправді деякі закони, які ухвалила ВР, лежать непідписаними ще з 2019 року. Їх називають «підвішеними» законами.
«Станом на зараз є 37 законів, які ухвалила Верховна Рада, але які все ще чекають підпис президента, чекають довше ніж 15 днів. Деякі з них навіть з 2019 року. І ми були свідками ситуацій, коли досить довго в статусі підвішених перебували той же закон про підвищення податків або ж про зниження мобілізаційного віку», — розповідає аналітикиня.
Як показує аналіз руху «ЧЕСНО», найбільше законопроєктів до парламенту подали у 2020 році (25% від загальної кількості) та у 2021 (21%). Більшість із цих ініціатив пропонували зміни в економічну та правову політики країни.
А найбільше законів Рада ухвалила на початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, — 400. У цей період, зокрема, зросла кількість законопроєктів у сфері безпеки й оборони.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція