Михайлівська площа. Ілюстративне фото з відкритих джерел
На Михайлівській площі Києва вдалося ліквідувати незаконну парковку. За 2 дні оштрафували понад 100 водіїв. Міська влада покладається на діджиталізацію та інформування водіїв для боротьби з несанкціонованим паруванням. Водночас будь-яке відкрите місце може стати хаотичною парковкою без належного нагляду.
Про це в етері Громадського радіо розповів Сергій Дубенко, заступник директора Департаменту територіального контролю міста Києва.
Сергій Дубенко поділився результатами перевірок, повідомивши, що після винесення штрафів ситуація на Михайлівській площі значно покращилася.
«Наступного дня, якщо не помиляюся, штрафів було 35. Через день – взагалі 8. І потім вчора я виходив сам на площу, фотографував і відео відправляв своїм. Абсолютно чиста площа. Я сьогодні не перевіряв. Думаю, що, можливо, там один-два порушники і будуть. Але ми будемо регулярно це робити, регулярно будемо штрафувати порушників. Думаю, що люди зможуть нормально гуляти по площі, а не петляти між автівками», — зазначив він.
Дубенко пояснив, що основною причиною виникнення таких ситуацій є нехтування водіями забороненими знаками, які встановлюються на площі. Він наголосив на важливості встановлення фізичних бар’єрів, таких як антипаркувальні делініатори, щоб обмежити можливість паркування на заборонених територіях. Це, на думку Дубенка, є ефективним способом боротьби з самовільними парковками на тротуарах і площах.
«Я думаю, що це принцип розбитих вікон. Коли одна автівка порушує, біля неї згодом з’являється друга, потім третя, десята, і потім до сімдесяти доходить. Тобто, просто в певний момент, попри наявність заборонених знаків, попри наявність знаків заборони руху взагалі на площу, люди нехтують правилами дорожнього руху, і ситуація доходить до абсурду, коли площа, на якій відбуваються офіційні заходи з участю перших осіб держави, перетворюється на отакий непотріб».
У Києві проблема самовільного паркування не обмежується лише окремими випадками на Михайлівській площі. За словами Сергія Дубенка, ситуація на Майдані Незалежності, де також спостерігалася масова парковка, змінилася після встановлення спеціальних пристроїв, що блокують доступ на площу для непотрібних автівок.
«На парковку може перетворитися будь-яка площа за умови, якщо не буде фізичних перешкод для заїзду на таку територію. Наприклад, була така ж сама ситуація нещодавно на Майдані Незалежності з боку Глобусу, з боку Бориса Грінченка, там, де Укрпошта, доки там не встановили пристрої, які просто унеможливлюють заїзд на площу, окрім тих, хто там працює чи обслуговує.
Там була просто абсолютно суцільна парковка, ви можете подивитися фото в інтернеті, але встановили заборонні пристрої і автівок, і порушників, звісно, поменшало майже до нуля».
Київська влада активно працює над встановленням таких пристроїв по всьому місту. Крім того, на вулицях, де немає фізичних перешкод для заїзду на тротуари, встановлюють антипаркувальні делініатори, що допомагають зменшити кількість порушників. Наприклад, на вулиці Рогнідинській та біля Консерваторії на Городецького ситуація покращилася після встановлення таких стовпчиків.
«Та слава Богу, наші дорожні служби працюють, встановлюють антипаркувальні делініатори. І в такий спосіб, як і за кордоном всюди, унеможливлюють саму можливість заїжджати на тротуар і порушувати в такий спосіб. Отже, думаю, що ситуація буде поступово покращуватися. Наприклад, якщо ви згадаєте вулицю Рогнідинську, там всі тротуари були запарковані абсолютно. Зараз ситуація абсолютно інша.
Те ж саме можна привести, наприклад, біля консерваторії на Городецького. Всі тротуари були запарковані абсолютно, біля цих прапорців загиблих воїнів. Все було абсолютно запарковано. Буквально три місяці тому встановили стовпчики, і любо-дорого можна нормально гуляти і ходити пішоходом.
Отже, все залежить від того, чи є можливість порушувати, чи немає. Звісно, ми можемо притягати до відповідальності порушників, але перш за все треба унеможливити сам спосіб, щоб люди не могли заїжджати та порушувати — і все буде нормально», — зазначив Дубенко.
Дубенко також підняв важливу тему незаконних «паркувальників», які допомагають водіям знайти вільне місце для паркування та отримують за це гроші. Заступник директора департаменту підкреслив, що така діяльність є незаконною і закликав киян не підтримувати шахраїв, які займаються такою діяльністю.
«Ну, це просто, знаєте, огидна ситуація, коли в столиці європейського міста таке відбувається. На жаль, через те, що там якісь дрібні гроші, я так розумію, поліція просто не звертає увагу, або не має змоги притягати до відповідальності за такі дрібні порушення, тим більше, коли люди начебто дають їх добровільно. Але це — ганьба абсолютно, і я закликаю киян цього не робити і не годувати таких людей. І це явище ганебне просто зникне», — сказав він.
Водночас, Сергій Дубенко зазначив, що попри численні заборони, в Києві все ще є чимало випадків, коли водії дають гроші таким «паркувальникам». Відповідно, міська влада буде продовжувати боротьбу з цим явищем.
«Колись це було взагалі суперганебне явище, тобто ці люди збирали гроші за паркування, але ми перемогли це ще, мені здається, два роки тому, в такий спосіб, що просто штрафували автівки, які не сплачують гроші офіційно. Тобто всі автівки мають сплачувати офіційно за допомогою, наприклад, Київцифрового чи терміналу, і сплачувати офіційно до бюджету ці гроші.
І хто не сплачував офіційно, а надавав перевагу давати готівку цим особам, той отримував штраф у 700 грн. У такий спосіб ми пів року попрацювали, і водії зрозуміли, що давати готівку в руки цим шахраям просто невигідно для себе, і немає жодного сенсу».
Крім того, Дубенко звернув увагу на важливість розвитку цифрових рішень для паркування. У додатку Київцифровий вже кілька місяців є функція, яка дозволяє водіям знайти вільні паркувальні місця в реальному часі. Ця технологія, на думку Дубенка, може стати потужним інструментом у боротьбі з незаконним паркуванням, оскільки дозволяє водіям уникати контакту з незнайомими людьми, які пропонують свої послуги за гроші.
«Я 100% знаю, що є, по-перше, в додатку «Київ цифровий» (якщо я не помиляюсь, вже півроку, а може й рік) можливість подивитися наявність вільних паркувальних місць. Є ще додатки, які можна просто знайти в Google, і які показують вільні паркувальні місця. Отже, можна просто-напросто скористатися цими додатками, а не платити якимось невідомим людям.
Тож я просто думаю, що справа в діджиталізації, поступовому інформуванні водіїв, що є нормальні дієві цифрові механізми для того, щоб побачити вільне паркувальне місце, а не користуватися якимись людьми, які вискакують на дорогу, щось їм підказують, махають руками. Ну, це просто, знаєте, огидне явище. Отже, я думаю, що ми поступово позбудемося цього».
На питання про нестачу паркувальних місць у місті, Дубенко зауважив, що проблеми з кількістю місць для паркування існують у багатьох великих містах світу.
«В усіх країнах світу, де є нормальні прогресивні міста, вже років 40 діє концепція сталої міської мобільності, яка передбачає, що кількість паркувальних місць розраховується не відповідно до кількості бажаючих припаркуватися, не відповідно до кількості автівок, а відповідно до пропускної спроможності доріг і можливості також скористатися альтернативою: громадським транспортом, велосипедом і так далі.
Тобто люди 50 років тому раптом збагнули, що кількість автівок обмежити неможливо. У певний момент усі європейські міста — Берлін, Прага, Париж, Амстердам і так далі — перетворилися на суцільний паркінг, були затори, жахливий сморід на вулицях і так далі. І вони прийшли до цієї концепції, яку між собою затвердили і підписали відповідні угоди», — зазначив він.
Замість того, щоб збільшувати кількість паркувальних місць, у багатьох містах світу виводять на перший план розвиток громадського транспорту та альтернативних видів транспорту.
«Урбаністи вже це знають 50 років і планують діяльність, і взагалі структуру та інфраструктуру міста таким чином, щоб дати людям змогу нормально і вільно пересуватися громадським транспортом вчасно. І, в принципі, ситуація, коли людина на автівці не може приїхати в центр міста і припаркуватися безкоштовно, це ситуація, яка зараз є і в Амстердамі, і в Берліні, і в Парижі, і в Римі, і в Нью-Йорку.
Ну, приїдьте на Манхеттен і спробуйте припаркуватися. Приїдьте в Париж, приїдьте в Прагу. Звісно, ви зможете знайти підземний паркінг за великі гроші. У центрі міста навіть підземний паркінг — ви просто не зможете це зробити».
На думку посадовця, подібний підхід варто запровадити і в Києві. Люди повинні мати доступ до платних парковок і доступ до громадського транспорту як альтернативи.
«Отже, я думаю, що справа з одного боку в наданні людям альтернативи, але не в тому, як кажуть, альтернативи у вигляді паркінгів. Тобто кажуть: «Ви знаєте, побудуйте паркінги, і ми не будемо порушувати». Ні, як у всіх країнах світу, без винятку, я ж кажу, альтернатива має бути у вигляді платних паркінгів, звісно, і також громадського транспорту. Звісно, є там якийсь перелік людей, які за своїми професіями мають пересуватися на своєму власному автомобілі містом. Але таких людей буде, в принципі, не так і багато. І я думаю, що для них буде платних паркувальних місць вистачати.
Але зрештою це проблема планування. Але чого точно не треба робити, і від чого відмовились 50 років тому, — це спробувати зробити таку кількість паркінгів і паркувальних місць, яка відповідає кількості автівок, які бажають припаркуватися. Це абсолютно неправильно».