Ілюстративне фото
Справи за «тероризм», «держзраду», «участь в українських батальйонах», «дискредитацію росармії» та «екстремізм»: як в окупованому Криму продовжуються переслідування і репресії.
Про це в ефірі Громадського радіо розповіла журналістка Олександра Єфименко.
Вона, зокрема, зазначила, що на окупованому півострові почало з’являтися все більше справ проти жінок, і станом на зараз відомо про дві такі справи за статтею «держзрада».
Журналістка каже, що йдеться про Оксану Сенеджук (філологиня із Севастополя) та юристку з Ялти Людмилу Колесникову (судові засідання почнуться 21 січня).
За словами Олександри Єфименко, з 2011 року Людмила працювала слідчою в МВС Криму. Після окупації півострова залишилася працювати в цій же структурі, але вже підконтрольній окупантам. До 2018 року на посаді слідчої, останній рік — дізнавачем. У 2019 році звільнилася.
«Людмила приїхала в Крим попрощатися з важкохворою мамою і, на жаль, потім поховати її в травні 2024 року. Після поховання мами до неї прийшли з обшуком в квартиру представники ФСБ її затримали і звинуватили в тому, що жінка «сварилась матом на вулиці» і представники ФСБ це почули. Відкрили справу за адміністративною статтею «дрібне хуліганство».
Такі надумані «справи» відкривають для того, щоб «закрити» людину, мати доступ до її квартири та провести обшук. Після такої сфабрикованої справи та затримання Людмилу відпускають під усне зобов’язання сидіти вдома, під домашній арешт.
У липні 2024 року Людмила зникає і перестає тримати зв’язок зі своєю сестрою Яною.
Є підозра, що її просто викрали з дому співробітники російських силових структур. Те, що справа Людмили була сфабрикована, стало відомо 3 жовтня, вона 2 місяці перебувала в СІЗО №2 без жодного правового статусу», — розповіла журналістка.
Мітингів проти російської влади в Криму зараз немає, пояснює журналістка. За її словами, раніше були поодинокі випадки, людей потім штрафували та відкривали на них «адміністративні справи».
За висловлювання в інтернеті можна отримати адміністративну або кримінальну статтю, зазначає Олександра Єфименко:
«Художник Богдан Зіза з Євпаторії (росіяни звинуватили його в “тероризмі” за те, що він облив синьо-жовтою фарбою фасад Євпаторійської адміністрації). У нього була така сама справа, як і у Людмили. Його затримали, відкрили на нього адміністративну справу, а потім вже і кримінальну».
«Це можна назвати новою тактикою росіян в справах за «держзраду», — додає журналістка.
Таким чином, росіяни намагаються показати, що вони можуть чинити «правосуддя» на півострові. Фабрикуючи спочатку адміністративну справу вони мають більше часу, аби відкрити кримінальну».
Читайте також: Репресії у Криму в кадрах громадянських журналістів: презентація фотовиставки містами України
Журналістка зазначає, що під час затримання Богдана Зізи, до нього застосовували «фізичне насилля». У справі Людмили Колесникової невідомо, чи було фізичне насилля з боку росіян, але точно відомо, що вони тиснули на неї психологічно.
«Руслана Месутова зараз етапували в Якутію, це 9 тисяч кілометрів від Криму, людей етапують за 2,5 тисячі кілометрів тощо. Крім цього, ми фіксуємо зараз ще більш жорсткі умови утримання людей. Вже «засуджені» люди, громадяни України, які перебувають у російських колоніях, в неволі. Пенітенціарна система РФ намагається зробити умови їх перебування ще більш нестерпними. З тих, кого ми точно знаємо, — це Месутов, Ремзі Бекіров, Муслім Алієв, важкохворий Теймур Абдуллаєв зараз знаходяться в ШІЗО.
Абдулаєв в єдиному приміщенні камерного типу. Салієв в суворих умовах утримання. Причини таких покарань не просто абсурдні, а нерідко вони містять в собі компоненти дискримінації за релігійними поглядами.
Наприклад, Муслім Алієв — це фігурант ялтинської групи Хізб ут-Тахрір. Він потрапив у СІЗО через те, що читав ранкову молитву, і коли в камеру зайшов начальник колонії, він «невчасно з ним привітався». Згідно Корану, не можна переривати Намаз», — розповідає Олександра Єфименко.
На даний момент майже всі незалежні адвокати на території півострова мають сфабриковані адміністративні статті, найчастіше за дописи в соціальних мережах. На щастя, жоден з них не має кримінальної справи. Частину незалежних адвокатів позбавили їхніх статусів, тому зараз вони можуть працювати виключно як юристи.
Таке позбавлення статусу адвоката є критичним для кар’єри, тому що будучи на посаді юриста, вони позбавляються права захищати людей у кримінальних справах, лише по адміністративних статтях або за юридичними питаннями, в яких вони можуть консультувати людей, пояснює журналістка.
Над матеріалом працювала Дар’я Боровська