Зміни в стандартах екіпірування ЗСУ

Як бойовий досвід змінив стандарти екіпірування у 2022–2024 роках

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало поворотною точкою не лише у військовій історії Європи, а й у підходах до екіпірування сучасного піхотинця. Те, що раніше вважалося додатковим чи необов’язковим, стало життєво необхідним. Досвід Збройних сил України на полі бою у 2022–2024 роках радикально змінив стандарти як індивідуального захисту, так і організації спорядження. У цій статті розглянемо ключові зміни, які були викликані реальним бойовимдосвідом.

Уніфікація та модульність спорядження

До 2022 року спорядження бійців ЗСУ часто залежало від особистої ініціативи, закупівель волонтерів або залишків радянських запасів. Багато хто користувався старимирозвантажувальними системами або взагалі не мавналежного екіпірування. Уже в 2023 році спостерігаєтьсяперехід до модульного стандарту — плитоноски з системою MOLLE стали базою для індивідуальногокомплекту бійця, а РПС (ремінно-плечові системи) почали використовуватись як додаткове спорядження, а не альтернатива бронезахисту.

Модульність дозволила бійцям адаптувати екіпірування під завдання — штурм, розвідку, оборону — змінюючи лише частини спорядження без повної заміни основи.

Повна відмова від радянського спорядження

Раніше в армії зустрічалися речі ще зразка 1980-х років — «разгрузки», бронежилети типу «Корунд», старі каски. Зараз їх витіснили сучасні плитоноски, кевларові та композитні шоломи, функціональний одяг та індивідуальні аптечки (IFAK). Війна продемонструвала, що навіть найдешевшасучасна система має вищу ефективність, ніж радянські«рештки«, які не відповідають жодним сучасним стандартам безпеки чи ергономіки.

Роль аптечки та індивідуального медичного спорядження

До 2022 року індивідуальна аптечка була рідкістю в екіпіруванні українського солдата. Бойовий досвід, особливо під Бахмутом, Соледаром, Авдіївкою, показав, що своєчасна зупинка кровотечі — це різниця між життям і смертю. Тому зараз стандартом стала наявність турнікета (CAT або аналогів), гемостатиків, оклюзійних наліпок, ізраїльського бандажа. IFAK кріпиться безпосередньо на плитоноску або РПС, у зручному та симетричному доступі.

Зміна у використанні камуфляжу та одягу

Зміни торкнулися і тактичного одягу. Бійці дедалі частіше використовують **форму з вогнестійкими вставками, сітками для вентиляції**, термобілизну й елементи захисту суглобів. Крім того, українські військові масово перейшли на мультикам та аналогічні кольори замість звичних «піксельних» чи «цифрових» камуфляжів. Це зумовлено необхідністю бути менш помітним у різних умовах — степ, посадка, міська забудова.

Важливість комунікації та електроніки

У сучасному бою рація стала такою ж важливою, як автомат. Саме тому екіпірування 2024 року вже враховує наявність радіостанції, навушників з активним шумозаглушенням, повербанка, смартфона з картами. У спорядженні передбачено підсумки під акумулятори, кабель-менеджмент та захист електроніки від дощу та пилу.

Зростання значення ергономіки та фізичної витривалості

Багатошаровий підхід до екіпірування (броня, плитоноска, РПС, рюкзак) призводить до того, що боєць несе 15–25 кг спорядження. Бойовий досвід змусив виробників зосередитися на ергономіці — м’яких плечових вставках, балансуванні ваги, вентиляції. З’явилися легші матеріали, зносостійкі тканини та можливість швидко скидатиспорядження в екстреній ситуації.

Cтандарти диктує реальність

Український солдат 2024 року — це вже не солдат зразка 2014 чи навіть 2022. Його спорядження адаптоване до реальних загроз, а не лише до навчань чи парадів. Плитоноска замінила бронежилет, аптечка — просто набір бинтів, а шолом — каску. Стандарти змінили не накази зверху, а сам фронт, який не прощає помилок у спорядженні.

Україна стрімко адаптується, і саме досвід фронту має бути основою для формування нової бойової культури, де екіпірування — це не бонус, а базова умова виживання.

За матеріалами сайтів https://specprom-kr.com.ua/, https://defenceukr.com.ua/