Щоб ускладнити роботу ППО, росіяни бʼють по кількох районах одночасно — журналістка про Харків

В останні тижні істотно почастішали обстріли Харкова, а один із нещодавніх ударів став взагалі наймасованішим для міста за час великої війни. Яка ситуація в місті та області зараз?

Про це в ефірі Громадського радіо розповів кореспондентка у Харкові Анна Черненко:

«Це справді так. Інтенсивність обстрілів змінилася. Якщо ми раніше говорили, що по Харкову б’ють, то застосовують масовані і комбіновані атаки, то раніше поєднували, наприклад, безпілотники і ракетні удари. Так було в перші дні червня. Наприкінці першого тижня червня в нас стріляли вже з трьох видів озброєння, оці комбіновані удари: безпілотники, ракети і КАБи.

І то день, коли був дійсно наймасованіший удар, це просто навіть по відчуттях ми одразу зрозуміли, що так воно і є, і навіть офіційні підтвердження були непотрібні, тому що більше ніж півтори години лунають вибухи, які чує все місто, цих вибухів близько 60.

Вони різної інтенсивності. І це той випадок, коли були застосовані «шахеди» – «герані», ракети і КАБи. На жаль, знову до Харкова почали діставати авіаційні бомби. Із чим це пов’язано, я поки не маю інформації. Можливо, окупанти щось осучаснили в цій технології, можливо, запуски стали якісь інакші».

За словами журналістки, під ударом під час атак опиняється житловий сектор — «без розбору»:

«Тому що ми пам’ятаємо, що у нас загиблі двоє в розбитій дев’ятиповерхівці, коли три верхні поверхи. І минуло вже декілька днів, а там досі тривають роботи. Експертна оцінка має бути, тому що розуміємо, що конструкція будівлі пошкоджена. Приватний сектор, де теж загинув молодий хлопець. І окрім того, цивільні підприємства.

Учора ми отримали інформацію, написав один із представників цього виробництва, Андрій Дідик — тато Дані Дідика, якого, я думаю, знає вся Україна. І він написав, що їхнє підприємство було зруйноване вщент. Цивільне абсолютно, яке займалося сортуванням, роботою з горіхами, сухофруктами. І на ньому працювали люди з інвалідністю — це велика частина команди. І він повідомив, що немає не просто бізнесу, немає самого місця, де працювати…».

Це те, що стосується ранкового удару 7 червня, а за словами Анни Черненко, великі наслідки також є і після удару того ж дня ввечері, коли окупанти вдарили по дитячій залізниці:

«Цей удар шокував. Дитяча залізниця не працювала, але попри це там перебували працівники, люди, які опікувалися цим об’єктом відпочинку. Одна людина загинула на місці. Власне керівниця, яку тільки нещодавно призначили. Станом на ніч, у лікарні помер один із важкопоранених, і зараз у лікарні ще 5 людей, і одна людина у важкому стані. КАБ упав буквально за декілька метрів від місця, де вони перебували. Це дуже важкий удар. Ніч була тихою, а сьогодні маємо знову два удари КАБУ по передмістю. Це от три наші дні…».

Журналістка також розповіла, що у місті відбувається внутрішня міграція, коли по одному з районів, наприклад, б’ють більше, але зараз немає вже поділу на «безпечніший район» тощо:

«Усі, на жаль, є небезпечними. Б’ють часто, багато. Це Київський, Шевченківський, Холодногірський, Основ’янський, Немішлянський райони. Це передмістя. Будь-що зараз може бути під обстрілом. І розуміємо, що щоб ускладнити роботи нашим командам протиповітряної оборони, старається ворог бити одразу по двом, трьом районам, або масово атакувати один район, але запускати ці безпілотники з різних боків міста, щоб максимально ускладнити цю роботу для збиття. Тому, напевно, житловий сектор і виробництво приватне, цивільне, — те, по чому б’ють. Але райони — складно, вони майже всі вже під ударами».

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon
• PayPal: [email protected]