Фото: Скриншот із епізоду правозахисного подкасту «Я чую інших» на Громадському радіо
Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді наголосив, що рішення ЄСПЛ проти Росії — перевірений і дуже авторитетний висновок судового органу.
Про це Аркадій Бущенко розповів у правозахисному подкасті «Я чую інших» на Громадському радіо:
«Цінність винесеного рішення у тому, що це — висновок авторитетного судового органу, який зроблений на підставі доказів, наданих Україною та Нідерландами. Тобто, це вже перевірений і дуже авторитетний висновок судового органу. Ще ніхто не сказав, що в якійсь із справ Європейський суд збрехав або неякісно оцінив докази».
Тому, рішення достатньо унікальне, наголосив Аркадій Бущенко.
Щодо мови рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) він додав: «Вона там дуже відверта насправді. Зазвичай, суд уникає таких гострих формулювань, але там він зовсім не соромився та називав речі своїми іменами, що викликає певне здивування у тих, хто знайомий з підходами ЄСПЛ».
«Тобто, це певне зрушення в риториці, бо зазвичай формулювання більш обережні, щоб не зачепити ніяким чином, навіть встановлюючи порушення, державу, яка щось зробила неправильно.
Тут така риторика, можливо, через те, що Росія вже покинула Конвенцію — тобто, у суду немає стримуючих факторів. Або це через безпрецедентний характер подій, які розглядаються, і це, здається, навіть у рішенні зазначається», — пояснює Аркадій Бущенко.
Читайте також: «Рішення ЄСПЛ не допоможе звільнити українців з полону, а от забрати закордонні гроші чи майно РФ — можливо» — Бущенко
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав системні та масові порушення прав людини, вчинені Росією на окупованих територіях України з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення із 2022 року.
9 липня 2025 року, Велика Палата Європейського суду з прав людини оголосила рішення щодо прийнятності та суті у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому задовольнила майже всі скарги Уряду України, подані проти РФ.
Під час оголошення рішення у справі, суд заявив, що характер і масштаби насильства в Україні, а також зловісні заяви Росії щодо права України на існування, загрожували миру в Європі.
«У жодному з попередніх конфліктів не було такого майже одноголосного засудження кричущого нехтування державою-відповідачем основами міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни», — наголосили судді ЄСПЛ.
Справа «Україна та Нідерланди проти Росії» об’єднує чотири міждержавні заяви.
Перші дві Україна подала в 2014 році. Вони стосувалися порушень прав людини, скоєних на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей, включно з викраденням трьох груп українських дітей та їхнім незаконним вивезенням до РФ.
Третя заява надійшла від Нідерландів у 2020 році. У ній йшлося про збиття малайзійського «Боїнга», який виконував рейс MH17, у небі над Донбасом в липні 2014, внаслідок чого загинули 298 людей, які перебували на борту. Ця справа стала одним наймасштабніших міждержавних позовів в історії ЄСПЛ за обсягом доказової бази та кількістю потерпілих. До неї як треті сторони доєдналися 26 держав, які подали свої письмові заяви на стадії розгляду справи по суті.
В останній, четвертій заяві, поданій у 2022 році, Україна звинувачувала Росію у порушеннях прав людини, скоєних від моменту початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Росію виключили зі складу Ради Європи в березні 2022 року через війну проти України. 16 вересня того ж року РФ офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ, на якій базується діяльність ЄСПЛ. Проте Росія продовжує нести відповідальність перед судом за порушення прав людини, скоєні до вересня 2022 року, тому ЄСПЛ розглядає скарги, подані проти РФ до цієї дати.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: