Виклики жінок у медіа: учасниці Українсько-європейської програми підтримки презентували paper policy

Учасниці програми «Лідерки в медіа — Українсько-європейська програма підтримки», організованої ГО «Жінки в медіа«, напрацювали paper policy, де описали виклики, з якими стикаються жінки в медіа, та запропонували можливі варіанти рішень.

15 грудня у Медіацентрі Україна відбулася презентація напрацьованого документа.

Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко зазначила, що серед учасниць програми були представниці медіахолдингу, незалежних медіа, суспільного мовника і регіональних редакцій. Це дало змогу подивитися на ситуацію з викликами та рішеннями з різних боків.

В умовах повномасштабної війни українські медійниці стикаються з низкою викликів. Вони змушені брати на себе більшість неоплачуваної доглядової праці, поєднувати кілька ролей і не мати соціальних гарантій.

«Якщо ми говоримо про лідерство жінок, про їхній розвиток, ми не можемо розглядати їх так само відокремлено, як ми розглядаємо чоловіків, тому що жінка — це завжди величезний об’єм доглядової праці», — говорить членкиня правління Суспільного Марія Фрей.

За словами виконавчої директорки Громадського радіо Руслани Брянської, брак сталого фінансування, скорочення грантових програм, слабкий рекламний ринок призводить до того, що медіа переходять на роботу із короткими проєктами, а це збільшує навантаження. Жінки в регіональних медіа і фрилансерки перебувають в ще більш нестабільному становищі через непостійну роботу.

За даними дослідження ГО «Жінки в медіа» та ЮНЕСКО, 81% українських журналісток у 2025 році зазнавали онлайн-атак, зокрема мізогінних образ, сексистської мови та дифамаційних кампаній, що формує небезпечний «охолоджувальний ефект». У поєднанні з економічною нестабільністю та стереотипами це створює середовище, у якому жінкам значно складніше реалізовувати лідерський потенціал.

Рішення

У презентованій політиці медійницям радять об’єднуватися, ділитися досвідом, підсвічувати історії успіху. Також варто не забувати про відпустки та чіткий графік. До того ж слід визнавати та проговорювати прояви мізогінії, як системного явища, вживати фемінітиви і шукати чоловіків-союзників.

«Ми можемо в першу чергу самі собі давати дозвіл на відпочинок. Не боятися взяти відпустку, і не чекати якогось кращого часу. Визнати, що відпочинок потрібен не тільки тоді, коли вже щось сталося», — каже Head of Social Media The Kyiv Independent Єлизавета Нечипорук.

Редакціям варто прийняти гендерні політики, запроваджувати гнучкий графік для жінок з дітьми, надавати медичне страхування та соціальні пакети.

На рівні медіасектору варто створити мережу менторства, працювати з донорами для надання довгострокової підтримки, а не короткострокових грантів, ділитися досвідом між редакціями та колегами з ЄС.

«Ми можемо говорити про об’єднання, про менторство на рівні сектору. Дуже круто було б мати психологів і юристів на кілька маленьких редакцій. Дуже сподіваюсь, що кожна з нас зможе долучитися своїми ресурсами, знаннями і досвідами до впровадження змін», — зазначила заступниця директора з правових питань Starlight Media Оксана Давиденко.

Марія Фрей наголосила, що варто думати про створення такого робочого середовища, в якому жінка зможе бути продуктивною, ефективною і відчувати власну силу. Це те, що буде підтримувати не тільки сектор, а й країну.

Початком змін можуть стати презентовані рекомендації. Кожна редакція, кожна лідерка може долучитися до їхнього поширення і впровадження на практиці, адже будь-які зміни легше робити разом.

«Коли ми відчуваємо силу сестринства і підтримки, ми можемо зробити набагато більше», — підсумувала Ліза Кузьменко.

Програма «Лідерки в медіа — Українсько-європейська програма підтримки» організована ГО «Жінки в медіа» і реалізується у співпраці з Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Завантажити paper policy можна за посиланням.