Трансформатор, зруйнований російським обстрілом у 2024 році / Фото: ДТЕК
Уряд у першій половині грудня ухвалив рішення, спрямоване на скорочення тривалості графіків знеструмлень. Одне з рішень передбачає видалення з переліку захищених об’єктів некритичних споживачів. Це, на думку урядовців, дозволить перерозподілити вивільнену електроенергію для побутових споживачів, завдяки чому відключення світла мали б зменшитись. Згодом очільниця уряду Юлія Свириденко зазначила, що вже вдалося перерозподілити 800 МВт електроенергії. Проте знеструмлення коротшими не стали.
21 грудня прем’єр-міністерка повідомила, що Уряд поставив завдання всім без винятку причетним забезпечити до 24 грудня безумовне виконання рішення щодо перенаправлення вивільненого енергетичного ресурсу (до 1 ГВт), отриманого в результаті перегляду переліку об’єктів критичної інфраструктури, для потреб населення. На її думку, це один із кроків, який допоможе збалансувати енергосистему та зменшити кількість відключень у людей.
Також вона розповіла, що уряд працює й за іншими напрямками, зокрема збільшення імпорту електричної енергії, відновлення пошкодженої атаками ворога генерації й нарощування індивідуальної генерації.
Однак експерт з енергетичних питань, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев поставив під сумнів той факт, що такий перерозподіл дозволить скоротити тривалість знеструмлень.
В етері Громадського радіо вранці 22 грудня він нагадав, що з моменту ухвалення уряду відповідного розпорядження 9 грудня ніхто нічого не перерозподілив.
«Ніхто нічого не зміг знайти. Бо важко перерозподіляти, коли немає чітких критеріїв. Якби Кабінет міністрів встановив чіткі критерії, за якими визначалися об’єкти критичної інфраструктури, зокрема — перелік захищених споживачів, тоді було б чітко й зрозуміло, що в переліках захищених споживачів у тих чи інших регіонах присутні зайві компанії, які можна було б просто викреслити й перевести на загальні підстави. Оскільки Кабінет міністрів цього не зробив, то отримав звіти з областей від людей, які просто про щось розповіли, про якісь 800 мегават, які вже чомусь стали одним гігаватом. Але якщо енергії додаткової немає, якщо не вводяться в експлуатацію нові енергетичні установки малої генерації, якщо немає можливості прискорити ремонтні роботи через наявність множинних пошкоджень на лініях передачі й розподілу, то звідки візьметься цей один гігават електроенергії? Лише, скоріш за все, з уяви нашої прем’єр-міністерки», — заявив Геннадій Рябцев.
Він вважає, що подібні заяви уряд робить з метою заспокоїти населення замість того, щоб пояснити, що відбувається насправді.
Він зазначив, що є регіони України, де тривалість знеструмлень менша з об’єктивних причин — наприклад, більше ліній електропередач чи об’єктів генерації та менше споживання.
«Але для більшості споживачів, особливо — на Лівобережжі та у прифронтових областях нічого не змінилося. І не зміниться, допоки не буде введено в експлуатацію більшу кількість установок, об’єднаних в малі системи розподілу та приєднаних до енергосистеми», — наголосив експерт.
Він також розповів, що відключення світла в Україні збережуться навіть за відсутності обстрілів через брак потужностей генерації та розподілу, а в деяких регіонах — ще й передачі.
Енергетики не встигають відновити об’єкти, пошкоджені російськими обстрілами. Для цього, зокрема, потрібне дефіцитне обладнання.
Він також нагадав, що одне з завдань росіян — порушити цілісність і керованість енергосистеми. Саме тому вони били по всіх лініях електропередач, «які з’єднують умовне лівобережжя з умовним правобережжям». За його словами, найбільшим споживачем у цьому регіоні є Дніпропетровщина. Проте там недостатньо об’єктів власної генерації.
Друге завдання росіян — від’єднати периферійні системи від об’єднаної енергосистеми. З цим пов’язані удари по прифронтових регіонах — Сумщині, Чернігівщині і аж до Одещини.
Геннадій Рябцев зазначив, що жодного з цих завдань росіяни не виконали, проте це не означає, що вони відмовляться від подальших спроб їх досягти.