Ілюстративне фото
Масштабні кадрові зміни в уряді: чим зумовлені і як вплинуть на безпеку країни?
В ефірі Громадського радіо розповів Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Чим, на вашу думку, можуть бути зумовлені такі масштабні кадрові зміни в уряді і чому вони відбуваються саме зараз?
Олександр Леонов: Вочевидь, ці зміни спричинені головною заміною голови Офісу президента. Як би це дивно не звучало. Бо, на жаль, за часів Єрмака фактично Офіс президента набув надзвичайної влади, вийшов далеко за межі своїх консституційних повноважень. ОП фактично став уособленням такого мема, як «Офісно-президентська республіка».
І от коли Володимир Зеленський був змушений відправити у відставку Єрмака на тлі «Міндіч гейту», вочевидь, тривали пошуки людини, яка хоча б частково могла зберегти цей вплив і, в тому числі, не мати того негативу, який мав пан Єрмак.
І з цієї точки зору, мені здається, якраз і виникла ідея з призначенням пана Буданова, бо він, як фактично всі говорили, мав і свій політичний рейтинг окремий. І, окрім цього, він має довіру серед військових, має довіру серед населення.
І з цієї точки зору ми можемо говорити про різні варіанти. Ну, наприклад, багато хто пов’язував це призначення з підготовкою до виборів, але там логічніше з цієї точки зору було призначення Федорова. І тому, скоріш за все, призначення пана Буданова — це через можливість підписання мирної угоди, яка, вочевидь, не буде достатньо доброю для України. І людина, яка буде, вочевидь, очолювати переговорні групи, вона має мати вплив і на населення, і на громадян, і на військових.
Ну, а ротація пана Федорова, ротація пана Шмигаля, багато хто вже зазначав, що виглядає, достатньо дивною. Оскільки Шмигаль тільки почав розбиратися у справах у Міністерстві оборони, і пан Федоров, власне кажучи, до питань оборони мав таке уявлення достатньо поверхневе.
І з цієї точки зору інформація про відставку Малюка, воно виходить за рамки певних, знаєте, от таких просто кадрових рішень, і, вочевидь, є переформатування влади. І з цієї точки зору важливо розуміти, чому саме так людей переставляють, чому от пан Шмигаль іде на енергетику. Це дуже важлива галузь, це дуже важливий напрям, але от, давайте згадаємо, більше місяця посада була незайнятою, і це посада, яка є дуже важливою для країни.
От ви самі зазначили, що деякі рішення, вони доволі суперечливі. Як ми можемо це пояснити? Вже неодноразово на різних рівнях владу звинувачували, критикували за, так би мовити, переставляння ліжок, утім, зараз мова йде про зміни у безпековому апараті. Чи не є це тривожним сигналом?
І як ми можемо пояснювати іноземним партнерам такі зміни? Тому що це виглядає, ніби, будемо відверті, у нас Денис Шмигаль просто людина-оркестр і людина, яка, як у тому жарті, талановита в усьому.
Тому що дійсно, він ще себе, по-перше, не показав, в нього принаймні мало було часу для того, щоб реалізуватися, як мінімум. І зараз він в енергетиці, і от таке враження, що у нас є пул людей по списку, з якого вибирають, кого поставити на ту чи іншу посаду.
Наскільки це нормальне явище, і чи може взагалі таке допускатися, я навіть не кажу у воюючій країні, а взагалі?
Олександр Леонов: По-перше, ми можемо зазначити одну принципову річ, що фактично у Володимира Зеленського немає людини, яку б він призначив зі сторони. Це все люди, які давно в «кадрових обоймах».
І дійсно відбувається тільки ротація, переставляння із однієї позиції на іншу. І це говорить про те, що Володимир Зеленський не має можливості для серйозних кадрових змін, для серйозного кадрового посилення.
Вочевидь, це викликано і недовірою до якихось зовнішніх гравців. Але питання в тому, що вочевидь це і не дає можливості, як мінімум, для розширення підтримки, розширення якихось можливостей, наприклад, у відносинах із нашими європейськими партнерами.
Бо формування коаліційного уряду, не обов’язково це буде призначення політиків, бо окремі політичні сили можуть пропонувати і професійних людей.
Немає консультацій, наприклад, з нашими західними партнерами, бо Україна дуже залежить від зовнішнього фінансування. І через це Україна потребує довіри від наших партнерів.
І от з цієї точки зору ми можемо говорити, що, на жаль, зараз не відбудеться прориву якогось, ні управлінського, ні якогось іншого, і всі проблемні точки, які є, вони перейдуть до нового уряду, ну а що стосується безпекового апарату, дійсно, це досить складно пояснити. Взагалі, головне, це ніяк не пояснюється, бо це повторюється фактично історія із відставкою пана Залужного, успішного головнокомандувача, який був відсторонений без якихось серйозних пояснень, там йому якось закидали певні проблеми на фронті, але нічого не змінилося і навіть ситуація погіршилася. І от ці точки зору, як би не сталося приблизно в тому ж самому руслі, як і було раніше.
Зеленський має подавати на відставку голову СБУ і на призначення до Верховної Ради. Чи будуть голоси? І взагалі це питання стосується всіх кандидатур.
Бо коли Володимир Зеленський проводить співбесіду з паном Шмигалем щодо призначення на посаду міністра енергетики, щодо відставки з посади міністра оборони — це прерогатива президента. Але призначення міністрів — це вже прерогатива ВР і монобільшості.
І от тут ми маємо пряме порушення Конституції, бо в очевидь, що саме коаліція у нашому випадку монобільшості має проводити такі співбесіди, пропонувати посаду, а потім голосувати.
І от у нинішніх умовах такі підходи можуть бути, скажімо так… голосів може не знайтися і навіть на призначення-перепризначення того ж пана Шмигаля чи пана Федорова.
Тобто ви вважаєте цей варіант доволі реалістичним, що не вистачить голосів, коли буде голосувати монобільшість?
Олександр Леонов: Його треба розглядати як реальний, бо є проблеми, ну наприклад, в монобільшості зараз 229 голосів і навіть на тлі розслідувань НАБУ щодо купівлі голосів, якщо ті народні депутати або будуть виключені, ті четверо, або вийдуть з фракції, то монобільшість припинить своє існування юридично.
Але питання в тому, чи вдасться замінити, знайти голоси на стороні, бо ми маємо ситуацію, коли дуже часто у монобільшості просто немає своїх голосів і приходить на допомогу ОПЗЖ та інші депутатські групи.
І от зараз велике питання, чи вистачить голосів і що отримають інші групи за це голосування і на тлі роботи НАБУ взагалі, яким чином будуть стимулювати зовнішні і внутрішні сили в монобільшості для того, щоб забезпечити позитивне голосування.