Фото: Iran wire
Масові протести в Ірані тривають вже понад тиждень. Відомо про понад 500 загиблих мітингарів і силовиків. Основним чинником протестів стало різке знецінення національної валюти. Водночас до нього додалися ще кілька факторів.
Детальніше про це в етері Громадського радіо розповів політолог та сходознавець В’ячеслав Ліхачов.
Він пояснив, що важка економічна ситуація стала тригером, який дав протестам справжню масовість. Утім, йдеться також і про політичну кризу.
«Мені здається, що не лише якісь опозиційно налаштовані активісти, але й більшість іранського населення розуміють, що економічні негаразди є наслідком політичного курсу», — сказав сходознавець.
Він зазначив, що економічна ситуація в Ірані головним чином погіршилася через санкції. Зокрема, восени 2025 року Рада Безпеки ООН повернула санкції проти Ірану. Це ініціювали європейські країни — учасниці ядерної угоди 2015 року. Це — наслідок безглуздого політичного курсу, який обрала політична еліта країни, наголошує політолог.
«Вони [жителі Ірану] розуміють, що режим не здатний виконувати навіть мінімальні обов’язки перед населенням. Режим витрачає шалені гроші на ядерну та ракетну програми, на підтримку терористичних угруповань, що діють у регіоні, які покликані лише погрожувати сусідам, зокрема — Ізраїлю. І війна у червні, яка закінчилася принизливою поразкою для Ірану, продемонструвала, що ці гроші були просто викинуті — безглуздо і безрезультативно. Іран виявився неспроможним до прямої конфронтації зі своїми ворогами. Це призвело до розуміння, що для поліпшення ситуації необхідно змінювати курс», — зазначив політолог.
Він зазначив, що впродовж останніх років була ще низка причин, через які невдоволення іранців посилювалося. Це, зокрема, значна енергетична криза та проблеми з постачанням пального, яке тривалий час для жителів цієї країни було взагалі практично безплатним, а також проблеми з водопостачанням.
«Якщо підсумувати, то це — поєднання політичних та економічних факторів. Але, безумовно, економічні фактори є наслідком політичного курсу. І без зміни курсу вийти з цього глухого кута, в який влада завела країну, неможливо», — наголосив В’ячеслав Ліхачов.
Варто зазначити, що Іран надає допомогу Росії у війні проти України. Зокрема, ця країна надала РФ дрони-камікадзе Shahed, які майже щоночі атакують Україну. Також іранська влада надала до РФ технології виробництва цих дронів, тому тепер вони виготовляють їх у себе. Крім того, повідомлялося, що Іран допоможе Росії з балістичними ракетами, але цього поки що не сталося.
В’ячеслав Ліхачов зазначив, що після зміни влади Іран не буде союзником Росії. Утім, він додав:
«Насправді та допомога, яку Іран надавав Росії три роки тому, яка тоді була дуже необхідною для Росії, зараз не має такого критичного обсягу. Росія не лише скопіювала, але й модернізувала іранські технології й наразі виробляє все сама. Постачань з Ірану не фіксувалося. Були чутки про постачання інших систем озброєння, зокрема, була інформація щодо реактивних систем залпового вогню. Але принаймні на фронті ми їх не побачили, або це лише були якісь зразки, щоб Росія могла їх вивчати та скуповувати. А йшлося про доволі таки непогані системи — трохи кращі за радянські «Гради» і трохи гірші за американські HIMARS. Якщо підсумувати, то наразі такої суттєвої й справді важливої для Росії підтримки від Ірану Росія не отримує. Тепер скоріше Іран потребує допомоги від Росії, яку вона не зовсім у змозі надати».
Так, за його словами, за час протестів упродовж останніх двох тижнів до Ірану прилітали військово-транспортні літаки з Росії та Білорусі. В’ячеслав Ліхачов каже, що вони доставляли в Іран засоби для придушення протестів, бронеавтомобілі та, ймовірно, гелікоптери. Але це не те, чого хоче Іран.
«Іран хоче літаків і засоби ППО. Тобто те, що Росія наразі нездатна постачати», — каже політолог.
Він додав, що Іран для Росії став токсичним напрямком, якому РФ змушена постачати якусь допомогу чи давати гроші.
Масові протести в Ірані почалися наприкінці грудня 2025 року після різкого знецінення національної валюти. Станом на 12 січня повідомлялося про загибель понад 500 протестувальників та близько 50 силовиків. Понад десять тисяч протестувальників затримано.
Щоб придушити протести, влада Ірану вимкнула телефонний зв’язок та інтернет.