ЄС запровадив нові санкції проти Ірану через підтримку війни Росії проти України та порушення прав людини

Рада Європейського Союзу у четвер, 29 січня, запровадила нові санкції проти Ірану через «серйозні» порушеннями прав людини та тривалу військову підтримку війни Росії проти України.

Про це повідомляє кореспондентка Громадського радіо у Брюсселі.

У ЄС заявили, що військова підтримка Іраном війни Росії становить пряму загрозу безпеці Євросоюзу. У зв’язку з цим Рада запровадила санкції проти чотирьох осіб та шести компаній у межах спеціального санкційного режиму ЄС. Основну увагу зосередили на іранській державній програмі розробки та виробництва безпілотників.

До санкційного списку увійшли:

• Khojir Missile Development and Production, яка відіграє ключову роль у програмі балістичних ракет Ірану;
• Sahara Thunder, імпортно-експортна компанія, що діє як підставна структура Міністерства оборони та логістики збройних сил Ірану;
• приватні компанії, які постачають  компоненти для Корпусу вартових Ісламської революції або пов’язані з іранською ракетною програмою.

Крім того, санкції запровадили проти бізнесменів, керівників та акціонерів компаній, залучених до розробки і виробництва іранських балістичних ракет та безпілотників.

Загалом у межах цього санкційного режиму обмеження тепер застосовуються до 24 осіб та 26 організацій. Його дію продовжено до 27 липня 2026 року.

Рада також розширила заборону на експорт з ЄС до Ірану. Йдеться, зокрема, про спеціальні матеріали, електроніку, телекомунікації, навігаційні системи, авіоніку та пов’язані технології для втробництва безпілотників і ракет.

Порушення прав людини в Ірані

Рада ЄС ухвалила рішення про запровадження санкцій проти ще 15 осіб та шести організацій, відповідальних за порушення прав людини в Ірані. Йдеться про жорстоке придушення мирних протестів, насильство, затримання та залякування демонстрантів.

До санкційного списку внесли, зокрема, міністра внутрішніх справ Ірану Ескандара Момені, генерального прокурора Мохаммада Мовахеді-Азада, голову суду Імана Афшарі, а також командирів Корпусу вартових Ісламської революції та високопосадовців поліції і правоохоронних органів.

Під санкції потрапили також організації, які за даними ЄС причетні до цензури, поширення дезінформації, онлайн-залякування та блокування доступу до інтернету.

Обмежувальні заходи передбачають заморожування активів, заборону на в’їзд до ЄС та заборону на надання коштів або економічних ресурсів особам і організаціям зі списку. Також заборонено експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій.

Наразі санкції ЄС за порушення прав людини в Ірані діють відносно 247 осіб та 50 організацій.

Також міністри закордонних справ ЄС погодилися визнати Корпус вартових Ісламської революції (IRGC) терористичною організацією. За словами верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, ті, хто діє через терор, мають розглядатися як терористи. IRGC буде поставлено в один ряд із такими угрупованнями, як ІДІЛ, Хамас, Хезболла та Аль-Каїда. Це означає криміналізацію будь-якої взаємодії з цією структурою в багатьох державах-членах ЄС і суттєве посилення тиску на іранський режим.

---

Нагадаємо, масові протести в Ірані почалися наприкінці грудня 2025 року після різкого знецінення національної валюти. Станом на 12 січня повідомлялося про загибель понад 500 протестувальників та близько 50 силовиків. Понад десять тисяч протестувальників затримано.

Щоб придушити протести, влада Ірану вимкнула телефонний зв’язок та інтернет.

Європейський Союз запровадив окремий режим санкцій за порушення прав людини в Ірані у 2011 році. Його щороку продовжують, і нині він діє до 13 квітня 2026 року. З 2022 року обмежувальні заходи суттєво посилили.

Окремий санкційний режим щодо військової підтримки Іраном війни Росії проти України ЄС запровадив у липні 2023 року. У травні 2024 року його розширили через підтримку Іраном збройних угруповань у регіоні та атаки безпілотниками і ракетами.