Новий Цивільний кодекс і «шлюб з 14 років»: юристка назвала ключові ризики

22 січня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14394 — нову редакцію Цивільного кодексу України. Експерти попереджають про низку ризиків — що саме може стати проблемою?

Про це в етері Громадського радіо говорили із керівницею юридичного напрямку ГО «Марш Жінок» Вікторією Дорофеєвою:

«Ось ця норма про легалізацію шлюбу в 14 років, про яку зараз всі говорять, про можливість такої легалізації, ніяк не пояснюється авторами і авторками законопроєкту в пояснюваній записці. Інші норми, на які ми теж звернули увагу, також ніяк не пояснюються…

…Погоджуюся з тим, що запропонований механізм шлюбу з 14 років в разі вагітності або народження дитини дійсно пропонує це робити умовно в добровільному порядку за рішенням суду. Але така норма загалом створює сигнал, що вагітність у дитини може бути підставою для раннього шлюбу. І така логіка є проблемною, тому що вагітність в 14-15 років часто є маркером вразливості, залежності, можливо тиску, а можливо навіть є наслідком злочину. І тоді такий шлюб ризикує перетворитися на певний інструмент узаконення ризикованої або небезпечної ситуації, а не на захист дитини та дитини цієї дитини».

Водночас керівниця юридичного напрямку ГО «Марш Жінок» додала: «Плюс це 100% відкат від чинного підходу Сімейного кодексу. Тому що така норма про 14 років вже була у Сімейному кодексі. Вона була прибрана у 2012 році, тому що конфліктує з міжнародними стандартами, які вимагають максимальної протидії дитячим шлюбам і не допущення їх легалізації через особливі обставини. І, звісно, я теж бачила цей допис (голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука — ред.) і насправді вважаю, що навіть якщо автори під тиском приберуть одну норму, це не означає, що проблеми вирішені.

Тут не одна небезпечна річ. У тексті є конструкції, які можуть в певному вигляді закривати жінці можливість вийти із стосунків, підсилювати десь контроль, давати простір моральним оцінкам, наприклад, через введення категорії «доброзвичайність» в новому законопроєкті. І, загалом, це все створює ризики».

«…І насправді я не дуже розумію, яким чином зараз одна норма буде прибрана з такого ґрунтовного законопроєкту, тому що проєкт зараз вже рекомендований до внесення до порядку денного. І власне він за крок до того, щоб Верховна Рада його внесла в такому вигляді, як він є зараз, у порядок денний», — зазначила Вікторія Дорофеєва.

Що передувало?

Минулого місяця у Верховній Раді зареєстрували проєкт нового Цивільного кодексу України під номером 14394. За словами Руслана Стефанчука, над оновленням працювали 247 експертів майже шість років. Водночас у мережі цей проєкт активно обговорюють через окремі норми.

Громадська організація «Марш жінок» та Центр прав людини ZMINA заявили, що цей проєкт суперечить європейським стандартам, створює серйозні ризики для захисту прав ЛГБТІ+ людей тощо.

Пізніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відповів на критику положення нової редакції Цивільного кодексу щодо зниження шлюбного віку до 14 років:

«У мережі шириться критика положення однієї зі статей проекту закону щодо нібито зниження шлюбного віку до 14 років.

Почну з того, що це не відповідає дійсності. У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, ВИКЛЮЧНО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ може бути дозволено укладення шлюбу.

Щодо цієї норми — вона точно не має спонукального характеру, аби укладали шлюб з 14 років. Вона є захисною — щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Саме тому передбачено цілу низку обмежень. Перше — факт народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітність. Друге — наявність рішення суду».

Водночас він додав: «Робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення — за результатами дискусій — вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині.

Підсумовуючи. Цієї норми у проекті не буде. Ми не можемо ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті».